Така схема управління втратила ценз ще до здобуття Україною незалежності. В 1992 р. з'явилися різні організаційно-правові форми підприємств поза відомчими межами, змінилися економічні й правові умови господарювання, підприємства почали самостійно вирішувати питання про входження в ті або інші організаційні структури.
Зі здобуттям незалежності в Україні почалося створення правового поля у сфері обігу лікарських засобів. У квітні 1996 р. набув чинності Закон України "Про лікарські засоби", відповідно до якого:
♦ у 1996 р. було створено Центр побічної дії лікарських засобів у складі Фармакологічного комітету МОЗ України;
♦ у 1999 р. створено Відділ фармакологічного нагляду у складі Державного фармакологічного центру МОЗ України;
♦ у 2002 р. Україна стала 68-м членом міжнародної програми ВООЗ з моніторингу побічної дії лікарських засобів.
Фармаконагляд у нашій країні ґрунтується на:
♦ Законі України "Про лікарські засоби" (1996);
♦ Постанові Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. № 1422 "Порядок державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу";
♦ Наказі МОЗ України від 01.11.2000 р. № 281 "Інструкції про проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань";
♦ Наказі МОЗ України від 19.12.2000 № 347 "Інструкція про здійснення нагляду за побічними реакціями/діями лікарських засобів".
З метою досягнення гармонізації з нормами, що застосовуються в міжнародній практиці, фармацевтична галузь України керується міжнародними вимогами, зазначеними в документах:
♦ Міжнародної конференції з гармонізації технічних вимог до реєстрації лікарських засобів для людини та директивами Ради Європейського Економічного Співтовариства з питань фармакологічного нагляду;
♦ Нормативно-правових актах ЄС - директиви 2001/83ЕС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 06.11.2001 р. "Про зведення законів Співтовариства стосовно лікарських препаратів.
Фармацевтична галузь України включає:
♦ виробництво лікарських препаратів і виробів медичного призначення;
♦ оптову і роздрібну торгівлю;
♦ спеціалізоване збереження і розподіл (дистриб'юцію) за допомогою налагодженої мережі збуту (аптеки, аптечні пункти тощо).
Останніми роками фармація починає інтегруватися зі сферою медичних послуг. Структура внутрішнього ринку фармацевтичної галузі на 72 % складається з аптечних, на 16 % - з лікарняних та на 12 % - з державних закупівель. Аптечна націнка на фармпрепарати становить 34 %.
Фармацевтична галузь посідає значне місце і в економіці України. Вона являє собою важливий сегмент національного ринку, багато в чому визначає національну й оборонну безпеку країни, вирізняється великою наукомісткістю та розвинутим кооперуванням.
На початок 2007 р. в Україні працювало 142 фармацевтичних виробничих підприємств (з них 27 великих - "Фармак", "Індар", "Борщагівський фармацевтичний завод" та ін.), які випускають близько 7000 найменувань. 70 % реалізованих упаковок - це ліки українського виробництва. В Україні зростання темпів виробництва фармпрепаратів більший, ніж індекс виробництва промислової продукції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент у галузі охорони здоров'я» автора Баєва О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.5. Історія розвитку аптекарської справи в Україні“ на сторінці 5. Приємного читання.