Розділ «Тема 9. Лікарські рослини і сировина, які містять кумарини та хромони»

Бероксан є сумішшю ксантотоксину і бергаптену. Сенсибілізує шкіру до дії світла й стимулює утворення в ній пігменту меланіну під впливом ультрафіолетових променів. Призначають при вітіліго (коли порушується пігментація шкіри і на ній з'являються білі плями) разом з ультрафіолетовим опромінюванням. Приймають вранці від 1 до 4 разів (залежно від індивідуальної чутливості і сезону року) по 1 таблетці за 1-4 год. до опромінювання. Курс лікування – 4-6 циклів з перервами між ними 15-20 днів. Одночасно втирають 0,25-0,5 % розчин бероксану на уражені місця і потім піддають ультрафіолетовому опромінюванню. Втирання розчину провадять спочатку за 8 і 12 год. до опромінювання (напередодні у вечері), а потім, у наступні цикли за 2-4 і 1 год. до опромінювання. Влітку рекомендують поєднувати застосування з сонячним опромінюванням. Протипоказаний при гіпертонічній хворобі, туберкульозі, захворюваннях печінки, нирок, крові, серця, центральної нервової системи, тиреотоксикозі, особам молодше 5 і старше 50 років. Випускають у таблетках по 0,02 г. Список Б.

У народній медицині застосовують листя, плоди й корені для збудження апетиту, при порушенні травлення, для посилення сечовиділення, при нирковокам'яній хворобі. Беруть 2-3 ст. л. листя, або 2 ч. л. коренів, або 0,5 ч. л. плодів, заливають 2 склянками окропу, кип'ятять 15 хв. і приймають перший тиждень по 1 ст. л. 3-4, а другий – по 5-6 разів на день. Сік застосовують при туберкульозі, запаленні та емфіземі легенів.

Корені вживають в їжу сирими (тертими) у салатах, овочевих пюре, а також смаженими.

Псоралея кістянкова (Psoralea drupacca Bunge)