Міжнародно-правове регулювання морських перевезень пасажирів і багажу

Правове регулювання міжнародних перевезень

За подання заяви щодо вимог, пов'язаних з відшкодуванням заподіяного перевізником збитку, термін позовної давнини продовжено до двох років.

Регламентація морських перевезень згідно з нормами національного права України

Серед усіх нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері морських перевезень комплексним є КТМ України 1995 р. Цей акт складається з 11 розділів і містить близько 400 статей.

Розділ 1 має назву "Загальні положення" й, окрім усього іншого, визначає, які відносини він регулює, тобто відносини, що виникають з торговельного мореплавства, - діяльності, пов'язаної з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки й видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, а також для господарських, наукових і культурних цілей. Органи, котрі регулюють торговельне мореплавство, - Міністерство транспорту та зв'язку України, Міністерство рибного господарства України, органи державного нагляду за торговельним мореплавством - Міністерство транспорту та зв'язку України, Міністерство рибного господарства України. Основні джерела права у сфері торговельного мореплавства - вітчизняні й іноземні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, правові звичаї. У розділі визначено особливості застосування окремих (колізійних) норм, сферу дії цього Кодексу. Правила КТМ України поширюються на:

• морські судна - під час їхнього прямування і морськими шляхами, і річками, озерами, водосховищами йподібними водними шляхами, якщо спеціальне законодавство чи міжнародні договори України не встановлюють інше;

• судна внутрішнього плавання - під час їхнього прямування морськими шляхами, а також річками, озерами, водосховищами й подібними водними шляхами в процесі перевезення зі заходом в іноземний морський порт.

Правила КТМ України, окрім передбачених у ньому випадків, не поширюються на судна, котрі плавають під військово-морським прапором України.

Розділ 2 "Судно" складається з чотирьох глав. Торговельне судно означає самохідну або несамохідну плавальну споруду, що використовують для:

• перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибного чи іншого морського промислу, розвідки й добування корисних копалин, рятування людей і суден, котрі зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, яке затонуло в морі;

• проходження спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення і под.);

• наукових, навчальних і культурних цілей;

• спорту;

• інших цілей.

Риболовне судно - це торговельне судно, що використовують для рибного або іншого морського промислу. Знаряддя промислу становлять невід'ємну частину риболовного судна, у зв'язку з чим морські події, пов'язані з пошкодженням знарядь промислу риболовного судна іншими суднами, класифікують як зіткнення суден у морі.

Ядерне судно - це судно, обладнане ядерною енергетичною установкою.

Судна України можуть перебувати у всіх формах власності, а ядерне судно - лише у державній. Особливістю правовідносин у торговельному мореплавстві є те, що, крім власника судна, яким є суб'єкт права власності або особа, котра здійснює дії стосовно закріпленого за нею права на судна, до яких застосовуються правила про право власності, ще існує судновласник - юридична або фізична особа, що експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує його на інших законних підставах.

Кожне судно повинно мати свою назву, присвоєну йому власником. Окрім цього, кожному судну, яке має обладнання зв'язку, присвоюється позивний сигнал, а також (залежно від його технічної оснащеності) ідентифікаційний номер суднової станції супут-никового зв'язку та номер вибірного виклику суднової радіостанції. Порядок присвоєння судну назви й ідентифікаційного номера суднової станції супутникового зв'язку, позивного сигналу, номера вибірного виклику суднової станції визначає Міністерство транспорту та зв'язку України.

Судно може бути допущене до плавання тільки після підтвердження, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища.

Українські судна підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України, порядок ведення котрих встановлює Кабінет Міністрів України. Причому судно може бути зареєстроване у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України лише в одному морському порту України, який пізніше, за бажанням власника, можна змінити на інший.

Судно отримує право плавання під Державним прапором України з часу реєстрації його у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України та свідоцтва про одержання права плавання під цим прапором.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання міжнародних перевезень» автора Столярський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародно-правове регулювання морських перевезень пасажирів і багажу“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Класифікація міжнародних перевезень

  • Джерела правового регулювання міжнародних перевезень

  • Поняття та сутність договорів міжнародних перевезень

  • Розділ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ПОВІТРЯНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу повітряним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання повітряних перевезень вантажів, пасажирів та багажу

  • Перевізні документи

  • Відповідальність перевізника

  • Протоколи до Варшавської конвенції

  • Гватемальський протокол 1971 р.

  • Конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 р.)

  • Регламентація повітряних перевезень згідно з нормами національного права України

  • Розділ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу і товаробагажу залізничним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень пасажирів, багажу і товаробагажу

  • Регламентація залізничних перевезень згідно з нормами національного права України

  • Розділ 4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу автомобільним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень пасажирів та багажу

  • Регламентація автомобільних перевезень за нормами національного права України

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ РІЧКОВИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу річковим транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень пасажирів і багажу

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ МОРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Міжнародно-правове регулювання морських перевезень вантажів

  • Протокол про зміну в Міжнародній конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 серпня 1924 р

  • Транспортні документи

  • Міжнародно-правове регулювання морських перевезень пасажирів і багажу
  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ