Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень пасажирів та багажу

Правове регулювання міжнародних перевезень

Багаж перевізник видає лише правомочній особі (пред'явнику багажної квитанції). У випадку недоведення права на багаж (за відсутності багажної квитанції) претендент може внести завдаток, який повертається через рік після дня його внесення. Якщо багаж не витребуваний після прибуття транспортного засобу, перевізник здає його на зберігання (за рахунок пасажира) у камеру схову.

Зберігання багажу регламентується також законодавством держави місця його здавання.

Відповідальність перевізника:

1. Перевізник відповідає за втрату в зв'язку зі смертю, тілесними пошкодженнями або нанесенням іншої шкоди фізичному чи психічному здоров'ю пасажира внаслідок події, пов'язаної із перевезенням, яка мала місце, або під час перебування пасажира в транспортному засобі, або під час його посадки чи висадки, або у зв'язку зі завантаженням чи вивантаженням багажу. Перевізник не може посилатися з метою зняти з себе відповідальність ні на фізичні або психічні вади водія, ні на пошкодження чи зіпсування транспортного засобу, ні на вину особи, у котрої було винайнято транспортний засіб. Загальна сума відшкодування, яку повинен виплатити перевізник у зв'язку з однією і тією самою подією, не може перевищувати 250 тис. франків на потерпілого. Держава - учасниця Конвенції може встановити більшу межу або взагалі її не встановлювати.

Перевізник звільняється від відповідальності, якщо причиною прецеденту стали обставини, наслідків яких перевізник не міг уникнути, хоча і вжив усі необхідні заходи.

2. Перевізник відповідає за багаж від прийняття для перевезення до моменту доставлення чи здавання на збереження. Він відповідає за витрати, пов'язані з повною або частковою втратою багажу та його пошкодженням.

Перевізник не несе відповідальності, якщо:

• втрата чи пошкодження пов'язані з дефектом самого багажу, з особливим ризиком, спричиненим вмістом у багажі речовин чи предметів, які швидко псуються чи небезпечні для перевезення;

• втрата чи пошкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, котрих перевізник, незважаючи на вжиті заходи, не міг уникнути чи запобігти.

Багаж, не доставлений упродовж 14 днів із дня, коли пасажир вимагав його видачі, вважають утраченим. Якщо багаж, який вважали втраченим, знайдений упродовж року з дня вимоги пасажиром його видачі, перевізник докладає всіх належних зусиль для повідомлення про це пасажира. Упродовж ЗО днів із дня одержання повідомлення пасажир може вимагати доставити багаж або в пункт відправлення, або в передбачений пункт після повернення отриманої компенсації за шкоду, пов'язану зі втратою, але зі збереженням усіх можливих прав на відшкодування за протермінування доставки.

У випадку провини за повну чи часткову втрату багажу або за його пошкодження перевізник сплачує суму, що не перевищує

500 франків на одиницю багажу і 2 тис. франків на пасажира. Крім цього, перевізник повинен сплатити 1 тис. франків кожному пасажирові, чиї особисті речі чи предмети ручного багажу втрачені або пошкоджені.

Претензії та позови. Якщо пасажир отримує багаж і не висуває претензій стосовно нього, то вважають, що багаж отримано повністю і в належному стані.

Пасажир Має право висунути претензію перевізникові усно чи письмово впродовж семи наступних днів із моменту фактичного прийняття ним багажу. З усіх спорів, котрі виникли з приводу перевезень, позивач може за вибором звернутися, крім компетентних судів держав - учасниць Конвенції, призначених сторонами за згодою, до судів держави, на території якої знаходиться: головна контора відповідача, його звичайне місце проживання чи контора, за посередництвом котрої укладено договір перевезення, або місце, де заподіяна шкода, або місце відправлення чи призначення.

Право на висування позову в зв'язку зі смертю, тілесними пошкодженнями чи іншою шкодою фізичному або психічному здоров'ю пасажира втрачається після закінчення трьох років. Термін давності відраховують від дня, коли особа, якій нанесена шкода, дізналася чи повинна була дізнатися про це, але не може перевищувати п'яти років, починаючи з дня дорожньо-транспортної пригоди. Право на висування позову стосовно перевезення, що підпадає під дію Конвенції, крім позовів у зв'язку зі смертю, тілесними пошкодженнями чи іншою шкодою фізичному або психічному здоров'ю пасажира, втрачається в усіх випадках після закінчення року. Термін давності відраховують від дня прибуття транспортного засобу в пункт призначення пасажира чи, у випадку неприбуття, з дня, коли він повинен був туди прибути.

Висування претензії в письмовому вигляді призупиняє перебіг давності до того дня, коли перевізник у письмовому вигляді відхилив претензії з поверненням доданих до неї документів, вручених йому для її обґрунтування. У випадку часткового визнання висунутої претензії перебіг давності поновлюється лише до тієї частини претензії, яка залишається предметом суперечки. Тягар доведення факту отримання претензії або відповіді на неї, а також повернення документів, що стосуються справи, покладається на сторону, котра посилається на цей факт. Висування подальших претензій з того ж питання не призупиняє перебіг давності, якщо перевізник не погоджується їх розглядати.

З метою узгодження дій у сфері міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і багажу 9 жовтня 1997 р. у м. Бішкек главами урядів Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменії,

Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України була підписана Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу.

Верховна Рада України 8 квітня 1999 р. прийняла Закон "Про ратифікацію Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу". Конвенція поширюється на перевізників держав - учасниць Конвенції, котрі перевозять пасажирів у міжнародному сполученні автобусами, незалежно від країни їхнього реєстрування, та має для них обов'язкову чинність, а також на перевезення пасажирів та їхнього багажу автобусами, якщо в договорі перевезення зазначено: перевезення здійснюють територіями не менш ніж двох держав-учасниць і пункт відправлення або пункт призначення розміщений на території однієї з держав-учасниць.

Конвенція складається з п'яти глав {Додатка "Правила пере везення пасажирів і багажу автомобільним транспортом у між народному сполученні держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав"), які є невід'ємною частиною. Конвенція регламентує умови та правила перевезень, відповідальність перевізників, порядок подання претензій і позовів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання міжнародних перевезень» автора Столярський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень пасажирів та багажу“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Класифікація міжнародних перевезень

  • Джерела правового регулювання міжнародних перевезень

  • Поняття та сутність договорів міжнародних перевезень

  • Розділ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ПОВІТРЯНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу повітряним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання повітряних перевезень вантажів, пасажирів та багажу

  • Перевізні документи

  • Відповідальність перевізника

  • Протоколи до Варшавської конвенції

  • Гватемальський протокол 1971 р.

  • Конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 р.)

  • Регламентація повітряних перевезень згідно з нормами національного права України

  • Розділ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу і товаробагажу залізничним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень пасажирів, багажу і товаробагажу

  • Регламентація залізничних перевезень згідно з нормами національного права України

  • Розділ 4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу автомобільним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень пасажирів та багажу
  • Регламентація автомобільних перевезень за нормами національного права України

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ РІЧКОВИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу річковим транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень пасажирів і багажу

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ МОРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Міжнародно-правове регулювання морських перевезень вантажів

  • Протокол про зміну в Міжнародній конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 серпня 1924 р

  • Транспортні документи

  • Міжнародно-правове регулювання морських перевезень пасажирів і багажу

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ