Регламентація повітряних перевезень згідно з нормами національного права України

Правове регулювання міжнародних перевезень

Переліт державного кордону України повітряними суднами здійснюють спеціально виділеними коридорами, а поза ними, якщо це не передбачено міжнародною угодою або іншими нормативними актами України, - заборонено (стаття 58).

Регулюванню безпосередньо відносин повітряних перевезень присвячений розділ XI. Він налічує дев'ять статей (59-67).

Повітряним перевізником (стаття 59) визнають юридичну чи фізичну особу, яка виконує повітряні перевезення і має право експлуатанта авіаційної техніки. Стосовно іноземних повітряних перевізників визнаються права експлуатанта за документами, що видані компетентним органом відповідної зарубіжної держави і відповідають вимогам міжнародних договорів та угод, учасницею котрих є Україна.

Повітряні перевезення виконують на підставі договору. Кожен договір повітряного перевезення та його умови посвідчуються документом на перевезення, який видає авіаційне підприємство чи уповноважені ним організації або особи (агенти).

Документи на перевезення - це квиток (під час перевезення пасажира), багажна квитанція (в процесі перевезення речей пасажира як багажу), відповідні документи (за перевезення вантажу, пошти й інших предметів).

Форми документів на перевезення та правила їхнього застосування встановлює орган державного регулювання діяльності авіації України (стаття 60). Окремо визначають особливості чартерного перевезення. Наприклад, згідно зі статтею 61 чартерне повітряне перевезення виконують на підставі договору чартера (фрахтування повітряного судна): одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій (фрахтувальнику) за платню всю місткість одного чи кількох повітряних суден на один або кілька рейсів для повітряного перевезення пасажирів, багажу, вантажу і пошти або для іншої мети, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Під час повітряних перевезень перевізник та аеропорт зобов'язані дотримуватись загальних правил повітряних перевезень пасажирів, багажу, вантажу та пошти, а також нормативів якості обслуговування пасажирів і клієнтури, встановлених відповідним органом державної виконавчої влади.

Повітряний перевізник на підставі загальних правил має право визначити свої правила повітряних перевезень, спрямовані на підвищення ефективності та якості перевезень: вони не містять умов та норм обслуговування пасажирів і клієнтури нижчих від рівня вимог, установлених відповідним органом державної виконавчої влади. Умови та правила перевезення пошти погоджуються з Міністерством зв'язку України (стаття 62).

Зброя, боєприпаси, вибухові й отруйні речовини, ядерне паливо, радіоактивні речовини, інші вантажі, котрі належать до особливо небезпечних, перевозять з дозволу компетентних органів, згідно зі спеціальними правилами, встановленими органами державного регулювання діяльності авіації України (стаття 63).

Стаття 64 визначає порядок припинення угоди на повітряне перевезення з ініціативи перевізника. Йдеться, зокрема, про те, що повітряний перевізник може відмовити пасажиру в перевезенні у випадках, передбачених правилами перевезення на повітряних лініях, які встановлюють відповідні органи державної виконавчої влади.

Згідно зі статтею 65 пасажир має право відмовитися від повітряного перевезення й одержати назад суму, в порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 66 регулює діяльність іноземних перевізників на території України. У ній зазначено, що іноземні перевізники здійснюють діяльність на території України відповідно до законодавства України, міжнародних угод та договорів.

Останньою статею Повітряного кодексу, яка стосується повітряних перевезень, є стаття 67. Вона визначає інформаційно-рекламне забезпечення повітряних перевезень. Так, повітряний перевізник під час виконання регулярних перевезень зобов'язаний доводити до відома населення (клієнтури) через інформаційно-рекламні засоби маршрути і розклад польотів повітряних суден, пасажирські, вантажні й поштові тарифи, а також умови обслуговування пасажирів та клієнтури на землі перед польотом і після нього та на борту повітряного судна в польоті.

Серед законодавчих актів, котрі регулюють правовідносини у сфері повітряних перевезень, - Закон України "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні" від 12 липня 2001 р. Він спрямований на створення сприятливих умов для ефективного використання виробничого, науково-технічного потенціалу, підвищення експортних можливостей вітчизняного літакобудування, модернізацію авіаційних підприємств, активізацію інвестиційної діяльності, зокрема іноземної, збільшення обсягів виробництва та експорту конкурентоспроможних на світовому ринку вітчизняних літаків, двигунів і авіаційного обладнання. Згідно з ним літакобудування визнають пріоритетною галуззю економіки, а 33 вітчизняних суб'єкти господарювання на період з 1 січня 2002 р. до 1 січня 2007 р. отримували значну кількість пільг.

Закон України "Про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака АН- 70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням" від 5 лютого 2004 р. затвердив відповідну Загальнодержавну програму. Передбачено її виконання з 2004 до 2022 р. Програма містить розділи, в яких визначено її мету і завдання, основні етапи виконання, фінансове забезпечення, організацію та контроль виконання, очікувані результати. У зв'язку з цим 20 вересня 2005 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення та закупівлі літака АН-70".

Закон України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" від 20 лютого 2003 р. затверджує Програму. Вона розроблена відповідно до конвенцій про міжнародну цивільну авіацію, боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден і незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, злочини й акти, що вчиняються на борту повітряних суден, та про маркування пластичних вибухових речовин з метою їхнього виявлення, а також інших міжнародних актів.

Програма враховує вимоги Ради Безпеки ООН про спрямування спільних зусиль на запобігання та припинення терористичних актів, зокрема резолюції від 28 вересня 2001 р. Програму розроблено на підставі Додатка 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання" та Керівництва з безпеки для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання.

Серед підзаконних актів, якими регулюється діяльність авіаційного транспорту, вирізняються постанови Кабінету Міністрів України:

• "Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях" від 28 вересня 1993 р.;

• "Про порядок повітряного сполучення через державний кордон України" від 18 грудня 1995 р.;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання міжнародних перевезень» автора Столярський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регламентація повітряних перевезень згідно з нормами національного права України“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Класифікація міжнародних перевезень

  • Джерела правового регулювання міжнародних перевезень

  • Поняття та сутність договорів міжнародних перевезень

  • Розділ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ПОВІТРЯНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу повітряним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання повітряних перевезень вантажів, пасажирів та багажу

  • Перевізні документи

  • Відповідальність перевізника

  • Протоколи до Варшавської конвенції

  • Гватемальський протокол 1971 р.

  • Конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 р.)

  • Регламентація повітряних перевезень згідно з нормами національного права України
  • Розділ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу і товаробагажу залізничним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень пасажирів, багажу і товаробагажу

  • Регламентація залізничних перевезень згідно з нормами національного права України

  • Розділ 4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу автомобільним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень пасажирів та багажу

  • Регламентація автомобільних перевезень за нормами національного права України

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ РІЧКОВИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу річковим транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень пасажирів і багажу

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ МОРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Міжнародно-правове регулювання морських перевезень вантажів

  • Протокол про зміну в Міжнародній конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 серпня 1924 р

  • Транспортні документи

  • Міжнародно-правове регулювання морських перевезень пасажирів і багажу

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ