Річковий транспорт має високу провізну здатність на глибоководних річках; невисоку вартість перевезень, невеликі капітальні витрати на організацію судноплавства по водних шляхах. До недоліків річкового транспорту відносяться: нерівномірність глибин річок, сезонність роботи, невелика швидкість перевезення.
До достоїнств автомобільного транспорту відносяться: велика маневреність і рухливість; висока швидкість доставки вантажів: доставка продукції без проміжних перевантажень і безпосередньо з складу відправника до складу одержувача; невеликі капітальні вкладення в освоєння малого вантажообігу на короткі відстані. Недоліками є: низька продуктивність праці, рівень експлуатаційних показників і стан дорожньої мережі (на даний час).
Трубопровідний транспорт (нафтопродуктопроводи, газопроводи тощо.) має перевагу в тому, що прокладка трубопроводів і перекачування нафтопродуктів у великих обсягах можливе повсюду. При цьому забезпечуються низька собівартість і повна герметизація транспортування, автоматизація операцій наливання, перекачування і зливу. Цей вид транспорту вимагає менших в порівнянні з іншими видами транспорту капітальних вкладень. До недоліків слід віднести його вузьку спеціалізацію.
Повітряний транспорт має високу швидкість доставки вантажу, велику дальність безпосадочного польоту, більш короткі в порівнянні з іншими видами транспорту маршрути проходження. Недоліком є висока собівартість перевезення вантажів, тому він використовується в основному для перевезення пасажирів.
6.8. Організація централізованих перевезень
Централізованим перевезенням мають передувати певні підготовчі заходи, а саме: перевірка пункту навантаження та складання паспорта вантажовідправника, де зазначено обсяг перевезень, пропускну здатність, стан під'їзних шляхів, режим роботи. Враховується також створення вантажовідправниками умов для безперебійного виконання вантажно- розвантажувальних робіт, використання засобів механізації, безпеки руху автомобілів та їх вільного маневрування у будь-який час перевезень.
У процесі перевезень вантажовідправник зобов'язаний: попередньо підготувати, згрупувати, зважити і затарити вантажі, а також своєчасно оформити товарно-транспортні документи; тримати у справному стані під'їзні шляхи, вантажно-розвантажувальні майданчики, механізми, устаткування та мати необхідну кількість вантажників і обслуговуючого персоналу; забезпечити місця навантаження-розвантаження освітленням у вечірній та нічний час; організувати безперебійну роботу складів протягом доби, обумовлену договором на перевезення; завантажувати автомобілі до повної вантажопідйомності і не допускати наднормативних простоїв; забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при виконанні вантажно- розвантажувальних робіт, не допускати перевезення вантажів, що виконуються в централізованому порядку даним автотранспортним підприємством, автомобілями інших підприємств та організацій; забезпечити виконання умов централізованих перевезень вантажоодержувачами.
Посередники у перевезенні контролюють наявність і підготовку вантажу до перевезення, стан під'їзних шляхів та забезпеченість вантажно- розвантажувальними механізмами; перевіряють своєчасність прибуття автомобілів за встановленим графіком, організують їх розподіл під навантаження і розвантаження, вживають заходів щодо завантаження автомобілів до їх повної вантажопідйомності та щодо запобігання наднормативним простоям рухомого складу в пунктах навантаження і розвантаження; підтримують зв'язок з диспетчерськими пунктами на навантажувальних площадках вантажовідправників та контролюють виконання оперативного плану перевезень по кожному об'єкту; вживають у разі потреби оперативних заходів для переведення автомобілів з одного об'єкта на інший; ведуть облік виконання плану перевезень, перевіряють своєчасність доставки вантажу одержувачам, правильність оформлення дорожніх листів та інших товарно-транспортних документів.
Вантажоодержувачі передають заявки на одержання необхідних матеріалів вантажовідправникам-постачальникам чи збутовим організаціям, які на підставі цих заявок складають зведені заявки на перевезення вантажу (зведені накази-наряди чи наряди-замовлення) і передають їх до автотранспортної організації.
Організація централізованих перевезень передбачає:
• укладання договорів з вантажовласниками;
• розробку раціональних маршрутів перевезень і графіків роботи рухомого складу;
• складання оперативних планів перевезень;
• визначення видів транспортних засобів та їх кількості;
• організацію транспортно-експедиційного обслуговування.
За заявками (замовленнями) складають змінно-добовий план, в якому: розробляють маршрути перевезень вантажів; оптимально розподіляють автомобілі по об'єктах; визначають необхідну кількість одиниць рухомого складу; узгоджують роботу автомобілів у вантажно-розвантажувальних пунктах.
В результаті у змінно-добовий план заносять такі дані: найменування замовника; час подачі рухомого складу; пункти призначення та одержувача; назву вантажу; спосіб навантаження і розвантаження; марку автомобіля; змінне завдання; обсяг перевезень.
Після цього розробляють календарний графік перевезень, який узгоджують з клієнтом. Для цього:
1) аналізують показники використання транспортних засобів, які обслуговують підприємство оптової торгівлі, складський комплекс, базу. Ці дані аналізу використовують при виборі рухомого складу;
2) визначають споживачів продукції – постійних, сезонних і тимчасових. Складають картку споживача, у яку заносять дані по мірі виконання робіт;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТНИХ ПОТОКІВ“ на сторінці 6. Приємного читання.