РОЗДІЛ 2. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА І ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

2. Кількість груп, видів і типів виробів, що випускаються підприємством. Цей показник характеризує широту номенклатури або асортименту продукції, що випускається підприємством. Чим більш вузькою є номенклатура, тим вище ступінь однорідності виробництва. Обмеження або скорочення номенклатури продукції досягається також за рахунок підвищення рівня уніфікації і стандартизації складових її частин.

Внутрішньозаводська спеціалізація:

1. Кількість деталеоперацій, що виконуються на одиницю технологічного обладнання або на одне робоче місце.

2. Число найменувань деталей, що обробляються на одиниці технологічного обладнання.

3. Середньозмінна частота переналагоджень, одиниці технологічного обладнання.

Показники внутрішньозаводської спеціалізації відображають безперервність і потік виробничого циклу, постійне і однорідне завантаження всіх видів технологічного обладнання, що використовується і робітників. Для вузькоспеціалізованих виробництв характерним є мінімальне значення даних показників, які в цьому випадку відображають не тільки рівень внутрішньозаводської, але й заводської і галузевої спеціалізації.

Для набору оптимального варіанту спеціалізації із всіх технічно можливих показників необхідно розрахувати порівняльну економічну ефективність окремих варіантів, тобто зпівставити очікуваний економічний ефект по кожному варіанту з витратами, необхідними для отримання ефекту.

Оптимальним буде варіант з якнайменшою сумою витрат. Основними

показниками економічної ефективності вибраного варіанту спеціалізації виробництва є:

• економія поточних витрат на виробництво продукції і її доставку споживачам;

• економія від зовнішньої спеціалізації;

• економія капітальних вкладень (повних і питомих);

• загальний економічний ефект (термін окупності, коефіцієнт ефективності, річний економічний ефект);

• рівень рентабельності виробництва.

Економія поточних витрат на виробництво продукції і доставку її споживачам, очікувана від наміченої спеціалізації і що досягається за рахунок зниження матеріаломісткості, трудомісткості і невигідних витрат, визначається порівнянням витрат до і після проведення спеціалізації:

У свою чергу, очікувана економія на випуск одиниці продукції на матеріалах (Ем) утворюється (і відповідно розраховується) у разі, коли спеціалізація супроводжується упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що змінює питомі витрати матеріалів на виробництво одиниці продукції, і визначається за формулою:

п – число видів матеріалів, по яких міняються питомі витрати в результаті спеціалізації.

Розрахунок очікуваної економії заробітної платні на випуск одиниці продукції (Е3) проводиться за даними про зміну трудомісткості в результаті спеціалізації за формулою:

Розрахунок очікуваної економії загальновиробничих витрат на випуск одиниці продукції (ЕН) визначається по наближеній залежності, що враховує їх економію при зростанні обсягу виробництва, за формулою:

де C – повна заводська собівартість окремого виробу (деталі, вузла тощо), переданого для виготовлення на спеціалізовані підприємства;