РОЗДІЛ 2. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА І ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

У взуттєвій промисловості спеціалізація здійснюється шляхом створення централізованого виробництва деталей низу і верху взуття, колодок.

Однією з основних форм спеціалізації промислового виробництва є також технологічна, або стадійна спеціалізація. Ця форма припускає спеціалізацію окремих операцій або стадій технологічного процесу. Технологічна спеціалізація, як і подетальна, є найпрогресивнішою, оскільки нерозривно пов'язана з організацією масово-потокового виробництва і використанням найпродуктивнішого спеціалізованого і автоматичного обладнання.

Прикладом підприємств, спеціалізованих за технологічним принципом, в машинобудуванні можуть служити ливарні, ковальсько-пресові, складальні заводи і цехи.

В промисловості все більший розвиток одержує спеціалізація допоміжних виробництв: інструментального, ремонтного, тарного тощо.

Ця, добре розвинута в усіх галузях економіки, суспільна форма організації виробництва відображає процес зосередження діяльності підприємства на виготовлення певної продукції або виконанні окремих видів робіт. Заведено виокремлювати кілька її об'єктних видів (див. табл. 2.1).

До предметно спеціалізованих відносять підприємства, що випускають

кінцеву, готову до споживання продукцію (тракторний завод, взуттєва чи кондитерська фабрика тощо);

До подетально спеціалізованих – підприємства з виготовлення окремих деталей (редукторів, гумотехнічних виробів, інтегральних схем тощо) та агрегатів і вузлів для комплектування готової продукції (двигуни, електроустаткування, будівельні конструкції);

До технологічно (стадійно) спеціалізованих – самостійні виробництва з виконанням окремих стадій технологічного процесу (ливарні, ковальсько- штампувальні, складальні заводи в машинобудуванні, прядильні та чаєфасувальні фабрики у легкій і харчовій промисловості тощо);

До функціонально спеціалізованих – ремонтні заводи, підприємства із виготовлення стандартної тари, машино-сервісні організації.

Спеціалізація підприємств є важливою передумовою неухильного підвищення ефективності їхньої господарської діяльності. Поглиблення й розвиток усіх видів спеціалізації підприємств звичайно супроводжується більш широким застосуванням прогресивної технології і високопродуктивного спеціалізованого устаткування, запровадженням комплексної механізації й автоматизації взаємопов'язаних виробничих дільниць.

Усе це сприяє ліпшому використанню всіх елементів процесу виробництва, про що свідчать такі приклади: кожний відсоток підвищення рівня предметної спеціалізації підприємств забезпечує зростання продуктивності праці на 0,4-0,5%; на підприємствах подетальної спеціалізації фондовіддача у 3-5 разів вища, ніж на великих предметно-спеціалізованих заводах і фабриках; питомі витрати на одну тонну кріпильних виробів (гайок, болтів, гвинтів тощо) на спеціалізованих заводах у 2,5-3 рази менші, ніж на підприємствах, що виготовляють таку продукцію у невеликих обсягах (лише для власних потреб) і використовують для цього універсальне устаткування.

Для характеристики рівня розвитку спеціалізації застосовують наступні

Галузева спеціалізація:

1. Питома вага спеціалізованої галузі в загальному випуску даного виду продукції в країні (коефіцієнт охвату). Цей показник характеризує процес формування і рівень розвитку тієї або іншої галузі промисловості. Обчислений за різні періоди, він віддзеркалює динаміку розвитку спеціалізації галузі і підвищення її частки в загальному випуску відповідної продукції в країні.

2. Питома вага основної (профілюючої) продукції в загальному випуску продукції галузі (коефіцієнт галузевої спеціалізації). Коефіцієнт охвату і коефіцієнт галузевої спеціалізації взаємно доповнюють один одного. З одного боку, вони показують, якою мірою спеціалізована галузь забезпечує загальну потребу в певній продукції, а з іншого, – яка частка продукції, не відповідає профілю цієї галузі.

Питома вага подетально і технологічно спеціалізованих підприємств (цехів) в загальному випуску продукції галузі. Показник може бути доповнений кількістю цих підприємств в галузі або кількістю подетально і технологічно спеціалізованих цехів, що поставляють заготівки, деталі, вузли, агрегати або певні частини виробів іншим підприємствам в порядку кооперації.

3. Частка окремих груп підприємств, спеціалізованих на виготовленні певних видів технологічно однорідної продукції, в загальному випуску продукції галузі. Цей показник дозволяє, виявити як в цілому рівень концентрації виробництва однорідної продукції, так і рівень розвитку предметної спеціалізації в галузі. Аналіз зміни частки окремих груп підприємств дозволяє встановити основні структурні зміни в галузі, відобразити розвиток виробництва прогресивних видів готової продукції.

Заводська спеціалізація:

1. Питома вага основної (профілюючої) продукції в загальному випуску продукції підприємства (коефіцієнт заводської спеціалізації). При цьому профільною продукцією вважається та, на випуск якої запроектовано дане підприємство, або продукцію, що стабільно виготовляється протягом тривалого періоду часу в значних кількостях і для виробництва якої доцільно з максимальною віддачею використовувати встановлене устаткування і кваліфіковані кадри. Коефіцієнт заводської спеціалізації найбільш реально відображає процес поглиблення спеціалізації за умови високого ступеня технологічної однорідності продукції.