Розділ 6. ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ ТА ЛОГІСТИЧНІ ЛАНЦЮГИ ПОСТАВОК

– організованістю і структурованістю: підсистеми М1 – М9 для здійснення логістичної діяльності організовані і структуровані в певному строгому порядку;

– інтегративність: дана властивість обумовлена наявністю певних зв'язків і взаємозалежності між підсистемами М1 – М9. Ці зв'язки, що по суті формують унікальну і неповторну "кінцеву" якість і одночасну можливість логістичної системи, а саме доставку потрібного товару, у необхідній кількості, потрібної якості, у вказане місце і час, з мінімальними витратами і конкретному споживачеві. Саме це прийнято називати інтегративною властивістю логістичної системи, яка не властива ні одній з її підсистем.

Крім перерахованих вище загальних властивостей, логістична система володіє ще і специфічними. До таких належать:

1) стохастичність виконуваної логістичної функції: ця властивість обумовлена використанням запасів для виготовлення готового продукту, який потребує ринок у конкретний час, заданої кількості і т. д.;

2) багатофункціональність: у логістичній системі реалізуються функції планування, організації, обліку, контролю і ін.;

3) адаптивність: ця властивість описується пристосуванням до вимог ринку;

4) інерційність: логістична система, маючи так називаний "заділ", не може призупинити свою діяльність відразу.

Вивчивши структуру логістичної системи, слід зазначити, що вона, як і будь-яка інша система, має строго визначені зв'язки. До них варто віднести наступні:

а) зовнішні – це зв'язки, що характеризуються відносинами логістичної системи з постачальниками і клієнтами, тобто з ринком;

б) внутрішні – зв'язки, що характеризують відносини усередині ЛОГІСТИЧНОЇ системи між її підсистемами М1 – M9.

Зовнішні й внутрішні зв'язки логістичної системи містять у собі транспортні і інформаційні зв'язки.

У залежності від типу логістичної системи зовнішні зв'язки містять у собі ще і товарно-грошові відносини, що відбивають зв'язки між окремими системами.

Класифікація систем має досить умовний характер. Грані між окремими типами і видами розпливчасті і визначаються переважно відношенням дослідника до досліджуваної системи, а не реальною дійсністю.

У практиці проектування і створення логістичних систем користуються загальновідомою класифікацією, що представлена на рис. 6.1.

Рис. 6.1. Класифікація логістичних систем

Логістичні системи підрозділяються на типи і види. Нині відомі такі види логістичних систем:

1) макрологістична система – це система управління матеріальним потоком, що охоплює різні організації, які знаходяться і функціонують у реальному масштабі часу в різних регіонах країни або на міждержавному чи трансконтинентальному рівнях (іншими словами – дані системи формуються на рівні держави, міждержавних, міжреспубліканських, міжобласних зв'язків):

2) мезологістична система – це система інтегрованого управління матеріальним потоком, що охоплює різні організації, які функціонують в одній галузі і, як правило, на засадах партнерства;

3) мікрологістична система – це система управління матеріальним потоком, організована в межах однієї організації. До мікрологістичних систем можна віднести різні підприємства, а також окремі підрозділи останніх.

У залежності від схеми організації руху матеріального потоку розрізняють наступні види логістичних систем.