Розділ 8. ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЗАПАСІВ

• пасивна поведінка продавця, що полягає у відсутності інфляційних очікувань, а отже, у відсутності превентивних дій щодо встановлення маржі до чинної вартості товару для усунення майбутнього впливу інфляції;

• активна поведінка продавця, що полягає у наявності у нього інфляційних очікувань, а, отже, у здійсненні превентивних дій щодо встановлення маржі до чинної вартості товару для усунення майбутнього впливу інфляції.

Відповідно до викладених варіантів поведінки продавця за умов інфляції розглянемо адекватну поведінку покупця, тобто:

• варіант І відсутності активної поведінки продавця;

• варіант II наявності активної поведінки продавця.

Варіант І

За умов інфляції (i), коли ціни продажу встановлюються відповідно до рівня інфляції, покупець зацікавлений купити більшу від оптимальної (за меншої інфляції) партію товару, оскільки його витрати (Взак) будуть меншими. Математично

Ефект від закупівлі більшої партії становитиме

Таке збільшення величини партії закупівлі може бути розраховане так [28, с. 105]:

Для прикладу, щодо товару 1, то оптимальна партія за рівня інфляції i = 20 % становитиме

а можливий ефект закупівлі

Варіант II

Очікуючи інфляцію “i”, продавець превентивно встановлює ціну продажу С„ збільшену на величину маржі χ. За цих умов, постійно переплачуючи під час кожної чергової закупівлі, покупцю вигідно замовляти товар меншими партіями, досягаючи при цьому певного виграшу. Оптимальна партія закупівлі за умов інфляції з урахуванням маржі виражається такою залежністю [68, с. 107]:

Можливий ефект закупівлі меншими партіями становитиме

VI. Формуючи систему управління запасами в межах усієї логістичної системи, в межах логістичної мережі добрим практичним знаряддям зарекомендувало себе так зване “правило квадратного кореня”: загальний страховий запас сукупності складських об'єктів змінюється пропорційно до кореня квадратного зміни кількості цих об'єктів, тобто

Наведемо приклад використання правила квадратного кореня для таких умов: логістична мережа містить 27 складських об'єктів, в яких утримується 6000 одиниць страхового запасу. Внаслідок проведеного реінжинірингу отримано нову конфігурацію логістичної мережі, що містить лише 3 локалізовані складські об'єкти. Якою мірою можна очікувати зменшення загального страхового запасу?

тобто загальний страховий запас зменшиться утричі і становитиме 2000 одиниць. При цьому, щоб рівень обслуговування споживача не змінився у бік погіршення, зростатиме роль транспорту, передусім його надійність.

Викладені теоретичні засади управління запасами в логістичних системах, базові моделі управління запасами за своєю сутністю є лише механізмами субоптимізації. Водночас їх використання за реальних умов вимагає безумовного врахування істотних змін, очікуваних чи неочікуваних, із тим, щоб виявити залежності “trade off' у різних площинах і включити до механізмів оптимізації. Такими важливими змінними параметрами, окрім величини замовлення і циклу замовлення, необхідно вважати інтенсивність (стабільність, змінність) попиту, що є предметом досліджень структурного аналізу запасів (ABC- та XYZ-аналізу).

Із урахуванням результатів структурного аналізу матриця можливих варіантів систем управління запасами доповнюється ще двома параметрами: питомою вартістю та прогнозованістю використання. Схематично це можна показано на рис. 8.16:

Рис. 8.16. Матрична модифікація систем управління запасами