Розділ 7. ЛОГІСТИКА ДИСТРИБУЦІЇ

Для оптимального розв'язання завдань фізичного розподілу безумовно необхідні комп'ютерні інформаційні системи, що здатні звести до єдиного рішення попит і пропозицію. В цьому аспекті заслуговує на увагу твердження, що експортні досягнення німецької індустрії після Другої світової війни ґрунтувались переважно на її здатності постачати товари раніше і надійніше, ніж інші виробники, дотримуючись установлених термінів. І це мало вирішальне значення для динаміки макроекономічних процесів, оскільки заборгованість (фінансова чи товарна), в'яла кон'юнктура, а, отже, високий процент за кредит у періоди рецесії спонукають підприємців домагатися прискореної (попередньої) оплати замовлень.

Водночас окремі “місцеві” рішення щодо поліпшення фізичного розподілу можуть гарантувати лише незначний приріст показників ефективності. Рано чи пізно виникає проблема комплексної оптимізації дистрибуційної системи, позаяк до цього спонукає пошук відповідей на такі запитання:

• який час поставки, на підставі співвідношення витрат і доходів, необхідно вважати найбажанішим?

• скільки необхідно пунктів поставки, якої вони повинні бути величини і в яких місцях розташовані?

• які транспортні засоби найвигідніші і як їх ліпше використовувати?

• чи є потреба у залученні сторонніх організацій для функціонування дистрибуційної системи?

• яким повинно бути упакування товарів з урахуванням вимог фізичного розподілу?

Основними “кваліфікаційними” характеристиками дистрибуційної системи є величини витрат і терміну поставки та їх співвідношення. Безумовно, що одночасно оптимізувати перші дві характеристики проблематично, однак за допомогою однієї з них можна поліпшити їх співвідношення. Графічно процес оптимізації подано на рис. 7.8.

Рис. 7.8. Залежність дистрибуційних витрат від кількості проміжного складування

Як видно з рисунка, у разі збільшення кількості проміжних складувань зменшується шлях транспортування і транспортні витрати до споживача, однак зростають витрати утримання запасів, зокрема і складські витрати. Зауважимо, що оптимізація кількості складів пов'язана одночасно із визначенням їх розміщення та потужності. І це зумовлює гарантію термінової поставки товарів дистрибуційною системою, зважаючи на факт забезпечення достатніх товарних запасів.

У разі встановлення бажаного рівня готовності до поставки вирішальну роль відіграє те, якою мірою підприємець оцінює втрати внаслідок порушення зобов'язань щодо терміну поставки. Графічно така узагальнена характеристика залежності загальних витрат дистрибуційної системи від рівня готовності до поставки подана на рис. 7.9.

Зображена узагальнена характеристика є витратною характеристикою дистрибуційної системи, варіантів її побудови та організації (В1, В2, В3) і отримання через з'єднання екстремальних значень витрат, розміщених на кривих В1, В2, В3 тощо, узагальненої характеристики витрат Вг, які забезпечують певний рівень готовності. Подавши на графіку залежність рівня втрат від неготовності (Ввтр), отримаємо криву сумарних витрат із точкою глобального екстремуму, яка характеризується рівнем оптимальної готовності і рівнем оптимальної організації розподілу (Bopt).

Рис. 7.9. Графічна інтерпретація узагальненої витратної характеристики (Bг) готовності та втрат від неготовності поставки (Ввтр)

Викладене зумовлює необхідність оптимізації саме логістичних витрат – транспортних і витрат утримання запасу. Для цього наведемо графічну інтерпретацію залежності витрат від обсягу поставки для окремих видів транспорту (рис. 7.10). На вибір транспортних засобів та транспортних технологій впливають власне транспортні витрати, витрати утримання запасу, витрати на упакування і управління розподілом, а також ймовірні втрати від невиконання угод. Водночас такі локальні рішення повинні пройти процес узгодження у розв'язанні таких логістичних завдань:

• завдань, пов'язаних із проектуванням ринкових зон обслуговування, прогнозуванням матеріалопотоку, обробленням його у складській системі тощо;

• завдань із розроблення системи організації транспортного процесу (планів перевезень, плану розподілу видів діяльності, формування вантажопотоків, графіків руху транспортних засобів тощо);

• завдань, пов'язаних з управлінням запасами в логістичній системі, їх розміщенням та обслуговуванням транспортними засобами й інформаційними системами.

Рис. 7.10. Залежність транспортних витрат від обсягу поставок: 1 – повітряний транспорт; 2 – автомобільний транспорт; 3 – залізничний транспорт; 4 –морський транспорт

Одним із найдосконаліших способів організації руху матеріалопотоків на сучасному етапі вважається маршрутизація перевезень, що ґрунтується на раціональних транспортних технологіях (маршрути та зміст транспортних процесів) і встановлених графіках доставляння продукції споживачам.

У процесі доведення матеріального потоку до споживача необхідність складування продукції зумовлюється наявними коливаннями циклів виробництва, транспортування та її споживання. І це дає змогу перебороти часові, просторові, кількісні та якісні невідповідності між наявністю та потребою продукції у процесі виробництва і споживання. Тому ефективність логістичної системи залежить також і від складської системи, за якої зберігається якість