Розділ «Мудрість і мудрий»

Навіть більше, у пізніх книгах Старого Заповіту подано персоніфікацію мудрості як Премудрості Божої (Софії в грецькому перекладі), яка створена (породжена) Господом, є Його творінням, але безпосередньо причетна до Нього й водночас осяює та наділяє вищим сенсом усі інші його створіння, увесь всесвіт і людину. Мудрість, сказано в «Приповістях Соломонових», є передвічною. Вона каже:

Господь мене мав на початку Своєї дороги,

          перше чинів своїх, споконвіку, —

відвіку була я встановлена, від початку,

          від правіку землі.

Народжена я, як безодень ще не було,

          коли не було ще джерел, водою обтяжених.

Народжена я, поки гори поставлені ще не були,

          давніше за пагорки,

коли ще землі не вчинив Він, ані пилу,

          ані початкового пороху всесвіту.

Коли приправляв небеса — я була там,

          коли круга вставляв на поверхні безодні,

коли хмари уміцнював Він нагорі,

          як джерела безодні зміцняв,

коли клав Він для моря устав його,

          щоб його берегів вода не переходила,

коли ставив основи землі — то я майстром у Нього була,

          і була я веселощами день-у-день,

радіючи перед обличчям Його