— вживання ліків із простроченим терміном придатності;
— приймання лікарських препаратів у поєднанні з алкоголем;
— помилкове вживання ліків, схожих на вигляд.
При передозуванні снодійних засобів спостерігається млявість, сонливість, що призводить до втрати свідомості, поверхневого дихання, слабкого пульсу. Перша допомога, яку слід надати: при збереженні свідомості необхідно промити шлунок та викликати активну блювоту; у разі порушення дихання доставити потерпілого до лікувальної установи.
При передозуванні жарознижуючими засобами (аспірин, анальгін та ін.) потерпілий зазвичай скаржиться на біль у верхній частині живота, нудоту, блювоту, дзвін у вухах; може спостерігатися марення. Потерпілого слід негайно доставити до лікувальної установи.
Серйозну небезпеку для здоров’я людини можуть становити і звичайні ліки. В процесі зберігання лікарські засоби псуються, втрачають свою активність, а іноді в результаті взаємодії інгредієнтів, які містяться в їхньому складі, можуть утворюватися отруйні речовини. Тому ліки, які зберігаються дома, слід періодично оглядати; тримати в недоступних для дітей місцях.
Використання засобів побутової хімії. Сьогодні промисловість випускає різноманітні засоби побутової хімії (ЗПХ): ті, що миють, чистять, дезодорують, для виведення плям, для дезінфекції, для боротьби з комахами, для догляду за меблями, автомобілями тощо. Усі ці засоби є потенційно небезпечними. Використовувати їх слід лише за призначенням. Особливо обережними слід бути, якщо на етикетці є попереджувальний напис, наприклад: «Отрута», «Отруйно», «Берегти від потрапляння в очі», «Вогненебезпечно», «Не розпилювати поблизу вогню» тощо.
При використанні побутових хімічних засобів слід дотримуватися таких запобіжних заходів:
— усі ЗПХ мають зберігатися тільки в недоступних для дітей місцях, окремо і віддалено від харчових продуктів і ліків;
— для зберігання ЗПХ перевагу слід надавати сухим і добре провітрюваним приміщенням; категорично не зберігати їх у кухні, житлових кімнатах, ваннах; для звичайних міських квартир найбільш вдалим місцем зберігання є туалетна кімната або лоджія;
— не слід купувати ЗПХ «про запас», оскільки після закінчення терміну зберігання користуватися ними не можна;
— не можна зберігати харчові продукти у тарі, що звільнилася з-під ЗПХ, хоч би як ретельно була вона вимита;
— перед використанням слід обов’язково ознайомитися з інструкцією, тобто з правилами використання ЗПХ.
3.2.8. Техногенні небезпеки урбанізованого середовища
3.2.8.1. Віброакустичні небезпечні чинники
Однією із форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища, адаптація до якого практично неможлива, є шум. Можна говорити лише про зниження його дії.
Шум — це сукупність звуків різноманітної частоти й інтенсивності, що виникають у результаті коливального руху частинок у пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних). Джерелами його є всі види транспорту, промислові об’єкти, будівельні машини, телерадіоапаратура, музичні інструменти, групи людей і окремі особи. Шумове забруднення навколишнього середовища дедалі зростає. Особливо це стосується великих міст. Опитування їх мешканців свідчить, що шум турбує понад 50 % опитаних. Причому останніми десятиліттями інтенсивність шуму зросла у 10—15 разів.
Як відомо з фізики, процес поширення коливального руху в середовищі називається звуковою хвилею, а те середовище, в якому поширюються звукові хвилі, — звуковим полем. Розрізняють такі види шуму:
— ударний (штампування, кування);
— механічний (тертя, биття);
— аеродинамічний (в апаратах і трубопроводах при великих швидкостях руху повітря).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Коцан Ігор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки“ на сторінці 24. Приємного читання.