Розділ 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки

— за видом токсичної дії (токсикологічна);

— за вибірковою токсичністю.

Хімічна класифікація передбачає поділ усіх хімічних речовин на органічні, неорганічні, елементоорганічні. Хімічна класифікація найпоширеніша у фармації (застосовується найчастіше при вивченні фармацевтичної хімії, фармакогнозії, технології ліків).

Велике значення для профілактики отруєнь має практична класифікація, згідно з якою вирізняють:

— промислові ОР, які використовуються у промисловому середовищі і які є джерелом небезпеки гострих та хронічних інтоксикацій при порушенні правил безпеки, серед них: органічні розчинники (дихлоретан), пальне (метан, пропан), барвники (анілін), хладагенти (фреон), хімічні реагенти (метанол) та ін.;

— отрутохімікати, що використовуються для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур (пестициди);

— лікарські препарати, які мають свою фармакологічну класифікацію;

— хімічні речовини побуту, що використовуються як харчові добавки (кислота оцтова), засоби санітарії, індивідуальної гігієни та косметики; засоби догляду за одягом, меблями, автомобілем тощо;

— біологічні рослинні та тваринні ОР, які накопичуються у рослинах та грибах (аконіт, цикута), тваринах та комахах (змії, бджоли, скорпіони);

— бойові отруйні речовини (БОР) (зарин, фосген, синтетичні отрути військової хімії).

Для клінічної токсикології найбільше значення має токсикологічна класифікація (табл. 3.10), яка дає змогу встановити первинний клінічний діагноз отруєння, розробити принципи профілактики та лікування токсичного ураження, визначити механізм його розвитку.

Токсикологічна класифікація має загальний характер і необхідно додаткове уточнення вибіркової токсичної дії ОР, яка не відбиває всієї багатогранності клінічних проявів, а лише вказує на головну небезпеку для певного органа чи системи організму — основного місця токсичної дії (табл. 3.11).

Таблиця 3.10. Токсикологічна класифікація отруйних речовин

Загальна токсична дія	Токсичні речовини
Нервово-паралітична дія (бронхоспазм, задуха, судоми та паралічі)	Фосфорорганічні інсектициди (хлорофос, карбофос), деякі алкалоїди (нікотин, анабазин), БОР (зарин)
Шкірно-резорбтивна дія (місцеві запальні зміни в поєднанні із загальнотоксичними резорбтивними явищами)	Дихлоретан, гексахлоран, БОР (іприт, люїзит), оцтова есенція, арсен та його сполуки
Загальнотоксична дія (гіпоксичні судоми, кома, набряк мозку, параліч)	Синильна кислота та її похідні, чадний газ, алкоголь та його сурогати, БОР (хлорціан)
Задушлива дія (токсичний набряк легень)	Оксиди нітрогену, БОР (фосген, дифосген)
Сльозоточива та подразнювальна дія (подразнення зовнішніх слизових обо­лонок)	Хлорпікрин, БОР (Сі-Ес, адамсит), пари сильних кислот і лугів
Психотична дія (порушення психічної активності, свідомості)	Наркотики (кокаїн, опій), атропін, ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти)

Таблиця 3.11. Класифікація отруйних речовин за вибірковою токсичністю

Вибіркова токсичність	Токсичні речовини
«Серцеві» ОР: кардіотоксична дія — порушення ритму і провідності серця, токсична дистрофія міокарда	Серцеві глікозиди (дигіталіс, диго­ксин), трициклічні антидепресанти (іміпрамін, амітриптилін), рослинні отрути (аконіт, заманиха, хінін), отрути тварин (тетродотоксин), солі барію, калію
«Нервові» ОР: нейротоксична дія — порушення психіки, токсична кома	Психофармакологічні речовини (наркотики, снодійні), фосфорорганічні сполуки, чадний газ, похідні ізоніазиду (тубазид, фтивазид), алкоголь та його сурогати
«Печінкові» ОР: гепатотоксична дія — токсична дистрофія печінки	Хлоровмісні вуглеводні (дихлоретан), отруйні гриби (бліда поганка), феноли та альдегіди
«Ниркові» ОР: нефротоксична дія — токсична нефропатія	Сполуки важких металів, етиленгліколь, щавлева кислота
«Кров’яні» ОР: гематотоксична дія — гемоліз, метгемоглобінемія	Арсин, анілін та його похідні, нітрити
«Шлунково-кишкові» ОР: гастроентеротоксична дія — токсичний гастроентерит	Сильні кислоти та луги, сполуки важких металів та арсену
«Легеневі» ОР: пульмонотоксична дія — токсичний набряк, фіброз легень	Оксиди нітрогену, фосген

Класифікувати отрути можна на основі первинного синдрому, який виникає при гострій інтоксикації. А тому речовини, які можуть викликати масові отруєння при руйнуванні хімічних об’єктів, розподіляють за синдромологічною класифікацією на такі групи:

— речовини переважно задушливої дії (хлор, оксихлорид фосфору та ін.);

— речовини переважно загальноотруйної дії (оксид вуглецю, ціанистий водень та ін.);

— речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, азотна кислота та оксиди азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень);

— речовини, що порушують генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу (сірковуглець, фосфорорганічні сполуки та ін.);

— речовини задушливої та нейротропної дії (аміак);

— цитотоксичні (метаболічні) отрути (етан, діоксин та ін.).

Інші класифікації ОР базуються на специфіці біологічного наслідку отруєння і мають факультативне значення для певної галузі біології чи медицини: