Розділ 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки

УФВ довжиною хвилі 10—20 нм (дальній діапазон) має дуже велику енергію і є згубним для людини, але у природних умовах воно поглинається озоновим шаром атмосфери і на поверхні Землі відсутнє.

Штучними джерелами УФВ є дугове електрозварювання, електроплавлення сталі, виробництво радіоламп, яке може стати причиною гострих і хронічних професійних уражень. Найбільш уразливі очі, шкіра (дія УФВ на шкіру викликає її «старіння», дерматити, екзему, сприяє утворенню ракових пухлин). Унаслідок впливу УФВ виникають загальнотоксичні симптоми — головний біль, запаморочення, підвищення температури тіла, відчуття розбитості, підвищена втома, нервове збудження. Зниження його інтенсивності та захист від його впливу досягається: відстанню, екрануванням джерел випромінювання, екрануванням робочих місць, засобами індивідуального захисту, спеціальним фарбуванням приміщень і раціональним розташуванням робочих місць.

Лазерне випромінювання — особливий вид електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0,1—1000 мкм. До числа найбільш фундаментальних наукових досягнень ХХ століття відносять створення лазерів. Принцип дії лазерів заснований на використанні змушеного (стимульованого) електромагнітного випромінювання, одержаного від робочої речовини внаслідок збудження її атомів електромагнітною енергією. Збуджений атом може самовільно (спонтанно) перейти на один із нижчих рівнів енергії, при цьому випромінюється квант світла. Висока потужність лазерного випромінювання в поєднанні з високою спрямованістю дає змогу одержати за допомогою фокусування світлові потоки величезної потужності.

Дія лазерного випромінювання на живий організм має складний характер. Найбільш чутливими органами до лазерного випромінювання є очі, шкіра. Ці пошко­дження мають характер опіків. Опромінення шкіри лазерною енергією може призвести до злоякісних пухлин. Унаслідок впливу лазерного випромінювання на організм людини виникають функціональні зміни центральної нер­вової та серцево-судинної систем, ендокринних залоз, збільшення фізичної втоми, коливання тиску, головний біль, роздратованість, підвищена збудженість, порушення сну.

Для захисту від лазерного випромінювання застосовують такі заходи: телевізійні системи спостереження за ходом процесу, захисні екрани, огородження лазерної зони, засоби індивідуального захисту — спеціальні протилазерні окуляри, щитки, маски, халати, рукавички.

3.2.8.3. Електричний струм і його вплив на організм людини

Електрична енергія широко використовується в промисловості, на транспорті, у сільському господарстві, по­буті. Широке і різноманітне застосування електричної енергії пояснюється її цінними ознаками:

— електрична енергія може бути отримана з інших видів енергії: механічної, теплової, ядерної, хімічної, променевої;

— велика кількість електричної енергії зі швидкістю світла при відносно малих втратах передається на величезні відстані (у наш час діють лінії електропередач довжиною більше тисячі кілометрів);

— електрична енергія легко розподіляється за приймачами практично будь-якими порціями — потужністю (у техніці зв’язку, автоматиці і вимірювальній техніці використовуються пристрої, потужність яких становить одиниці і долі ват (Вт); у той же час є електричні пристрої (двигуни, нагрівальні установки) потужністю у тисячу і десятки тисяч кВт);

— порівняно легко електрична енергія перетворюється на інші види енергії: механічну, теплову, променеву, хімічну; перетворення електричної енергії на механічну за допомогою електродвигунів дає змогу найзручніше, технічно досконало, найощадливіше приводити в рух різноманітні машини і механізми в промисловості, сільському господарстві, на транспорті, у побуті; електричні джерела світла забезпечують високу якість штучного освітлення.

Людина поставила собі на службу силу електрики. Але крім благ, які створює електрика, вона є джерелом високої небезпеки, а інтенсивність її використання підвищує можливість реалізації цієї небезпеки. Слід зазначити, що при розробці техніки людина створює її якомога менш небезпечною, створює відповідні засоби захисту від небезпеки, вибирає способи дії з урахуванням небезпеки. Але незважаючи на ці запобіжні заходи, з розвитком електротехніки та збільшенням використання електрики небезпека зростає швидше, ніж людська протидія.

Електрика — сукупність явищ, обумовлених існуванням, рухом і взаємодією електрично заряджених тіл або часток.

Електричний струм — це упорядкований (спрямований) рух електрично заряджених часток. Струм у металах зумовлений наявністю вільних електронів, а в електролітах — іонів. Силою, яка викликає такий рух, є сила з боку електричного поля всередині провідника, що визначається електричною напругою на кінцях провідника.

Про наявність електричного струму в провідниках можна судити за тими діями, до яких він призводить: нагрів провідників, зміна їх хімічного складу, створення магнітного поля.

Електричні прилади, установки, обладнання, з якими людина має справу, становлять для неї велику потенційну небезпеку, яка посилюється тим, що органи чуття людини не можуть на відстані виявити наявність електричної напруги, як, наприклад, теплову, світлову та механічну енергію. Тому захисна реакція організму виявляється лише після потрапляння під дію електричного струму. Другою особливістю дії електричного струму на організм людини є те, що струм, який протікає через людину, діє не тільки в місцях контактів і на шляху протікання, але і викликає рефлекторну дію порушення нормальної діяльності окремих органів (серцево-судинної системи, системи дихання). Третя особливість — це можливість одержання електротравми без безпосереднього контакту зі струмопровідними частинами — під час переміщення землею поблизу ушкодженої електроустановки (у випадку замикання обірваного провідника на землю), ураження через електричну дугу.

Дія електричного струму на організм людини. Електричний струм, проходячи через тіло людини, обумовлює перетворення поглинутої організмом електричної енергії в інші види і спричинює термічну, електролітичну, механічну і біологічну дії.

Термічний вплив електричного струму характеризується нагрівом тканин аж до опіків. Статистика показує, що більше половини всіх електротравм становлять опіки. Вони важко піддаються лікуванню, тому що глибоко проникають у тканини організму. В електроустановках напругою до 1 кВ опіки частіше спостерігаються контакт­ного виду — через дотик тіла до струмопровідних частин електроустановки. При проходженні через тіло людини електричного струму в тканинах виділяється тепло (Дж) в кількості:

Q = Iл2 · Rл · t,

де Іл — сила струму через тіло людини, А; Rл — опір тіла людини, Ом; t — час проходження струму, с.

В електроустановках напругою вище 1 кВ опіки можуть виникнути при проходженні через тіло людини струму більше 1 А. Тільки при великому струмі тканини, що уражуються, нагріваються до температури 60—70 °С і вище, при якій згортається білок і з’являються опіки.