Розділ 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки

— несправність у системі контролю і забезпечення безпеки виробництва;

— поломки вузлів, устаткування, трубопроводів, ємностей або окремих деталей;

— пошкодження у системі запуску і зупинки технологічного процесу;

— несправності в системі контролю параметрів технологічних процесів;

— акти диверсій, обману або саботажу виробничого персоналу чи сторонніх осіб;

— дія сил природи.

Аварія на хімічно небезпечному об’єкті, що призводить до викиду (витоку) НХР, які здатні призвести до загибелі або хімічного ураження людей, продовольства, харчової сировини і кормів, тварин і рослин або до хімічного зараження довкілля, називається хімічною аварією.

3.2.7.2. Класифікація об’єктів господарювання за хімічною небезпекою

Територію чи акваторію, в межах якої розповсю­джені або куди привнесені небезпечні хімічні речовини в концентраціях або об’ємах, що створюють небезпеку для життя і здоров’я людей, сільськогосподарських тварин і рослин протягом певного часу, називають зоною хімічного зараження (ЗХЗ).

Ступінь хімічної небезпеки ХНО визначається за кількістю населення, яке потрапляє в ЗХЗ при аварії на ньому. За ступенем хімічної небезпеки об’єкти господарювання розподілено на[7]:

І ступінь хімічної небезпеки — понад 3 тис. осіб;

ІІ ступінь хімічної небезпеки — від 0,3 до 3,0 тис. осіб;

ІІІ ступінь хімічної небезпеки — від 0,1 до 0,3 тис. осіб;

IV ступінь хімічної небезпеки — менше 0,1 тис. осіб.

Усього в Україні в зонах можливого хімічного зараження (на 01.01.2011 р.) від цих об’єктів мешкає понад 11,0 млн осіб (близько 26 % населення країни).

Головною особливістю хімічних аварій (на відміну від інших промислових аварій) є їх здатність розповсюджуватися на значній території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення довкілля. Повітряні потоки, які містять гази, пароподібні токсичні компоненти, аерозолі та інші частинки, стають джерелом ураження живих організмів не тільки в осередку аварії, а і в прилеглих районах.

3.2.7.3. Класифікація небезпечних хімічних речовин

Кількість хімічних речовин, які використовуються в народному господарстві та побуті, така різноманітна, що доводиться застосовувати декілька видів класифікації отруйних речовин (ОР). Класифікації ОР поділяються на дві групи: загальні, що базуються на будь-якому загальному принципі оцінки, яка підходить для всіх хімічних речовин, і спеціальні, що відбивають зв’язок між окремими фізико-хімічними та іншими властивостями речовин і проявами їх токсичності.

Загальні ОР поділяються[8]:

— за хімічними властивостями (хімічна);

— за метою застосування (практична);

— за ступенем токсичності (гігієнічна);