Розділ 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки

Існують різноманітні норми радіоактивного зараження: разові, сумарні, гранично допустимі і т. д. Всі вони викладені в спеціальних довідниках.

Гранично допустимою дозою (ГДД) загального опромінення людини вважається доза, що у світлі сучасних знань не повинна викликати значних ушкоджень організму протягом життя.

Норми радіаційної безпеки визначають три категорії осіб, які можуть зазнавати опромінення:

— категорія А (персонал) — особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами ІВ;

— категорія Б (персонал) — особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами ІВ, але можуть у зв’язку з розташуванням робочих місць зазнавати додаткового опромінення;

— категорія В — все населення.

Річний ліміт ефективної дози випромінювання: категорія А — 20 мЗв; категорія Б — 2 мЗв; категорія В — 1 мЗв. Ці норми також рекомендують при річній ефективній дозі опромінення від медичних джерел — не більше 1 мЗв.

Допустимий радіаційний фон в Україні: для недавно побудованих будинків — 30 мкР/год, а в давно побудованих — не більше 50 мкР/год.

---

3.2.7. Аварії, пов’язані з викидом (витоком) небезпечних хімічних речовин

---

3.2.7.1. Топологія аварій на хімічно небезпечних об’єктах та їх причини

Хімічну небезпеку в Україні пов’язано із наявністю об’єктів, що використовують небезпечні хімічні речовини (НХР), із забрудненням довкілля та утворенням відходів. Станом на 1 січня 2011 року в промисловому комплексі України функціонувало близько 1,2 тис. об’єктів, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності понад 358 тис. т НХР, у тому числі: понад 5 тис. т хлору, 213 тис. т аміаку та близько 139 тис. т інших НХР.

Небезпечні хімічні речовини (НХР) — це токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених ємностей, сховищ і устаткування, порушенні технологічного процесу викликати масові ураження людей, тварин, рослин.

Об’єкт господарювання, на якому зберігають, переробляють, використовують або транспортують НХР, при аварії на якому або його руйнуванні може виникнути загибель або хімічне ураження людей, тварин, рослин, зараження об’єктів господарської діяльності, довкілля, вважається хімічно небезпечним об’єктом (ХНО). До ХНО належать:

— підприємства хімічної галузі промисловості, а також окремі установки та агрегати, які виробляють або використовують НХР;

— підприємства з переробки нафтопродуктів;

— виробництва інших галузей промисловості, які використовують НХР;

— підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції й очисні споруди, що використовують хлор або аміак;

— залізничні станції та порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали та склади на кінцевих пунктах розміщення НХР;

— транспортні засоби, контейнери й наливні поїзди, автоцистерни, річкові та морські танкери, що перевозять хімічні продукти;

— склади та бази із запасами отрутохімікатів для сіль­ського господарства.

Основними причинами аварій на ХНО є: