Розділ 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки

---

3.2.4. Гідродинамічні аварії

---

Гідродинамічні об’єкти та їх призначення. Гідродинамічна (гідротехнічна) споруда — це господарський об’єкт, що міститься на/або близько водної поверхні і призначається для:

— використання кінетичної енергії руху води з метою перетворювання її в інші види енергії (наприклад, ГЕС, ГАЕС);

— охолодження відпрацьованої пари на АЕС і ТЕЦ;

— меліорації, забору води для зрошення, осушення та рибного господарства;

— водозабезпечення, захисту прибережної території, регулювання рівня води;

— забезпечення діяльності річкових і морських портів, судно­будівних і судноремонтних підприємств судноплавства;

— підводного видобутку, зберігання і транспортування нафти, газу.

Гідродинамічні об’єкти або природні утворення, що створюють різницю рівнів води до і після нього, яка в разі їх руйнування може призвести до утворення проривної хвилі та зони затоплення, що, у свою чергу, може спричинити загибель людей, тварин, рослин, завдати шкоди суб’єктам господарської діяльності та довкіллю, називаються гідродинамічним небезпечним об’єктом.

Подія, яка пов’язана з виходом з ладу (руйнуванням) такої (гідротехнічної) споруди чи її частини некерованим переміщенням великих мас води, наслідками чого можуть стати руйнування та затоплення великих територій, порушення життєдіяльності людей, загибелі тварин, рослин, називається гідродинамічною аварією.

Основними гідротехнічними спорудами води є:

— греблі, устої і напірні стінки, дамби;

— водоприймальні і водозабірні споруди;

— напірні басейни та резервуари;

— гідравлічні, акумулюючі гідравлічні та малі гідроелектростанції;

— споруди, що входять до складу інженерного захисту населених пунктів та об’єктів господарської діяльності.

Таблиця 3.5. Клас основних постійних гідротехнічних споруд залежно від наслідків порушення їх експлуатації

Гідротехнічні споруди	Клас
Гідротехнічні споруди гідравлічних, гідроакумулюючих та теплових електростанцій потужністю (млн кВт):
>1,5	I
<1,5	II—IV
Гідротехнічні споруди меліоративних систем при площі зрошення і осушення (тис. га):
>300	I
100—300	II
50—100	III
<50	IV

Причини виникнення гідродинамічних аварій. Руйнування гідродинамічних об’єктів може статися від дії природних сил (землетруси, лавини, урагани, обвали, зсуви, повені), внаслідок переливання води через гребінь греблі або втрати ними стійкості, при конструктивних дефектах, порушенні правил техніки безпеки під час експлуатації.

Усі гідротехнічні споруди (в Україні налічується понад 1,1 тис. водосховищ, 28 тис. ставків, сім великих каналів) є потенційно небезпечними об’єктами.

Так, у Києві 13 березня 1961 року зі штучного озера в Бабиному Яру, зруйнувавши дамбу заввишки 20—30 м, хлинув грязьовий потік, руйнуючи все на своєму шляху: будинки, трамваї, дерева та інші споруди. Рухаючись від Бабиного Яру до стадіону «Спартак», лавина зупинилася, залишивши за декілька хвилин пласт бруду заввишки до 2 м. Загинуло близько 1500 киян, але донині точної кількості загиблих назвати ніхто не може.

Хвиля прориву та її вражаючі фактори. При прориві греблі в ній виникає проран, від розмірів якого залежать об’єм і швидкість падіння води від верхнього б’єфа[4] в нижній і параметри хвилі прориву — головного фактора ураження гідродинамічної аварії.