Розділ 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки

За механізмом дії (див. табл. 3.1) фактори ураження поділяють на: фактори фізичної, хімічної та біологіч­ної дії.

До факторів ураження фізичної дії відносять: повітряну ударну хвилю; хвилю тиску у ґрунті; сейсмічну вибухову хвилю; хвилю прориву гідротехнічних споруд; уламки/осколки; екстремальний нагрів середовища; теплове випромінювання; іонізуюче випромінювання. До факторів ураження хімічної дії відносять токсичність хімічних речовин. До факторів ураження біологічної дії відносять збудників хвороб — деякі види хвороботворних мікроорганізмів, які здатні викликати інфекційні захворювання у людей, тварин, рослин.

---

3.1.2. Номенклатура, параметри, одиниці виміру факторів ураження техногенних небезпек

---

Номенклатуру контрольованих і використовуваних для прогнозування факторів ураження джерел техногенних небезпек подано в табл. 3.1.

У табл. 3.2 подано системні та позасистемні одиниці виміру параметрів факторів ураження.

Таблиця 3.2 Характеристика параметрів факторів ураження техногенної небезпеки та їх позначення

Параметри	Позначення	Одиниця виміру
		СІ	позасистемна
Надмірний тиск  у фронті ударної хвилі	∆ Рф, Р	Па	т/м2, кгс/см2, атм.
Тривалість фази тиску	τ+	с	—
Імпульс фази тиску	І+	Па⋅с	кгс/с/см2
Максимальний тиск у хвилі тиску в ґрунті	gmax	Па	кгс/см2
Час наростання тиску до максимального значення	τ	с	—
Час теплового випромінювання	τ	с	—
Коефіцієнт тепловіддачі	α	Вт/(м2⋅ К)	Ккал/(м2⋅ г ⋅ К)
Енергія теплового випромінювання	Q	Дж	Ккал
Потужність теплового випромінювання	W	Вт	Ккал/ч
Активність радіонукліда в джерелі іонізації	A	Бк	Кі
Щільність радіоактивного забруднення	α	Бк/м2	Кі/км3
Концентрація радіоактивного забруднення	—	Бк/м3	Кі/км3
Концентрація радіонуклідів	—	Бк/кг	Кі/кг
Концентрація небезпечної хімічної речовини	C	—	мг/м3
Щільність хімічного зараження місцевості	—	—	мг/см2, г/м2, кг/га

---

3.2. Аварії, катастрофи та їх наслідки

---

---

3.2.1. Рівні виробничих аварій залежно від їхнього масштабу

---

Залежно від масштабу аварії можуть бути трьох рівнів: А, Б і В:

— на рівні «А» аварія характеризується розвитком у межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства;

— на рівні «Б» аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства;

— на рівні «В» аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу вражаючих чинників на населення, розташованих поблизу населених пунктів, інші підприємства (об’єкти), а також на довкілля.

---

3.2.2. Аварії на системах життєзабезпечення

---

До такого виду аварій належать:

— раптове руйнування споруд та будівель виробничого і громадського призначення, елементів транспортних комунікацій;

— аварії на комунальних системах життєзабезпечення;

— аварії на електроенергетичних системах.

В Україні на 01.01.2011 р. експлуатувалася 61 тис. ветхих та аварійних житлових будинків (0,6 % всіх житлових будинків), де постійно проживає 139 тис. мешканців. Тому однією з нагальних проблем залишається забезпечення стійкості, надійності та безпеки їх експлуатації. Крім того, майже 20 % території нашої країни, на якій проживає понад 10 млн мешканців, належить до сейсмічно небезпечних територій. У цілому 40 % території України може бути охоплено безпосередньо впливом небезпечних сейсмічних подій і до 70 % різни­ми геологічними процесами (зсуви, підтоплення тощо), що негативно впливають на стійкість будівель та споруд. Тому виникає необхідність приведення існуючих об’єктів, що побудо­вані в минулі роки без урахування таких впливів, у відповідність до існуючих нині державних будівельних норм (ДБН) В.1.1—12:2006 «Будівництво у сейсмічних районах України».

Аварії на комунальних системах життєзабезпечення поділяються на:

— аварії на системах забезпечення населення питною водою;

— аварії на каналізаційних мережах;