Розділ «Частина ІV. Професійно-управлінські аспекти вищої школи»

Сутнісні ознаки компетентності постійно змінюються (із зміною світу, вимог до «успішного дорослого»); мають діяльнісний характер узагальнених умінь у поєднанні з предметними вміннями і знаннями в конкретних галузях (ситуаціях); виявляються в умінні здійснювати вибір, виходячи з адекватної оцінки себе в конкретній ситуації; пов’язані з мотивацією на неперервну самоосвітню діяльність.

Професійна компетентність є критерієм оцінювання ділових якостей працівника, професійних можливостей посадової особи, рівня її кваліфікації (знання, здібності, якості, досвід), які дають змогу брати участь у виробленні управлінських рішень чи самому вирішувати питання, які належать до її компетенції.

Виокремлюють різні види професійної компетентності:

інтелектуальна компетентність виражається в здатності до аналітичного мислення і здійснення комплексного підходу до виконання своїх обов’язків;

особистісна компетентність — володіння прийомами особистісного самовираження й саморозвитку, засобами протиставлення професійним деформаціям особистості;

соціальна компетентність передбачає наявність комунікаційних і інтеграційних здібностей, уміння підтримувати відносини, впливати, домагатися свого, правильно сприймати та інтерпретувати чужі думки, висловлювати ставлення до них, вести бесіди тощо. Соціальна компетентність характеризує інтеракційні здібності працівника, культуру ділового спілкування як по вертикалі «керівник — підлеглий», так і по горизонталі — «працівники одного рівня», а також з клієнтами підприємства. Соціальна компетентність передбачає як знання етики ділового спілкування, так і вміння запобігати і відносно безболісно вирішувати конфлікти; вміння швидко і правильно передавати інформацію; вміння налагоджувати комунікації; вміння давати ясні і чіткі завдання і відповідно мотивувати робітників; уміння тактовно вказувати на недоліки, коректно робити зауваження, викликати довіру тощо;

часова компетентність відбиває уміння раціонально планувати і використовувати робочий час. Вона мі­стить адекватну оцінку витрат часу («почуття часу»), уміння конструювати програму досягнення мети в часовому континуумі (просторі), правильно визначати витрати часу;

ситуативна компетентність означає вміння діяти відповідно до ситуації;

аутокомпетентність — адекватне уявлення про свої соціально-професійні характеристики, володіння технологіями подолання професійних деструкцій;

екстремальна професійна компетентність — здатність діяти в раптово ускладнених умовах тощо.

Компетенція — коло питань, у яких особистість повинна бути обізнана; коло повноважень, делегованих їй (посадовцю, органу управління, групі тощо); досвід, інформаційний ресурс, знання в певній предметній галузі, якими володіє особистість; властивість або якість особистості, потенційна здатність виконувати різноманітні завдання.

Компетентність — складна інтегрована якість особистості, що зумовлює можливість здійснювати деяку діяльність, вирішувати проблеми та типові завдання, що виникають у реальних життєвих ситуаціях, у різних сферах діяльності на основі використання знань, навчального й життєвого досвіду та відповідно до засвоєної системи цінностей, сприяє виконанню своїх обов’язків або сфери компетенції на високому рівні.

Професійна компетентність — якісна характеристика рівня оволодіння особистістю своєю професійною діяльністю, яка передбачає: усвідомлення своїх спонукань до цієї діяльності (по­треб, інтересів, прагнень, ціннісних орієнтацій, мотивів діяльності, уявлень про свої соціальні ролі); оцінювання своїх особистісних властивостей та яко­стей як фахівця (професійних знань, умінь, навичок, професійно значущих якостей), регулювання на цій основі свого ставлення до професії.

Професіоналізм — особлива властивість людей систематич­но, ефективно й надійно виконувати складні завдання професійної діяльності у найрізноманітніших умовах.

1. Які відмінності між поняттями «компетентність» і «компетенція»?

2. У чому полягає взаємозв’язок між об’єктивними по­требами професії та суб’єктивними індивідуальними особливостями і здібностями людини?

3. Яку з професій ви могли б обрати своєю спеціальністю? Відповідь обґрунтуйте.

4. Поясніть вислів: «Сила особистості — у професіоналізмі, а сила професіоналізму — в особистості».

1. Успішні стратегії побудови професійної кар’єри.

2. Професійна придатність та професійний відбір.