Розділ «Частина І. Основи педагогіки»

Розділ 1. Загальні питання педагогіки

1.1. Педагогіка як наука

Слово «педагогіка» грецького походження (від paidos — дитина, ago — веду), що в буквальному перекладі означає «дітоведення». Педагогом (дітоводителем) у Давній Греції був раб, якому доручали супроводжувати дітей свого го­с­подаря до школи, нести їхні навчальні речі. У подальшому педагогами стали називати спеціально підготовлених людей, для яких педагогічна діяльність стала професією, а терміном «педагогіка» позначати мистецтво вести людину впродовж життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту.

Отже, педагогіка — це наука про виховання, навчання й освіту людини впродовж життя.

Процес виховання й навчання дітей такий же давній, як і саме людство. У глибоку давнину виховання відбувалось як властивий для людського існування процес: дитина рано включалась у трудову діяльність разом із дорослими, у ході якої засвоювала необхідні знання, уміння, навички, норми поведінки.

На певному ступені розвитку людства було накопичено такий обсяг досвіду, який стало неможливо засвоїти в ході природного існування, тому процес передачі соціального досвіду набув цілеспрямованості і здійснювався шляхом взаємодії суб’єктів навчально-виховної діяльності.

Педагогіка пройшла тривалий і поетапний шлях розвитку. Її перший етап визначається як донауковий. Педагогічні знання цього етапу систематизовані на основі набутого емпіричного досвіду виховання й навчання у формі народної мудрості. Система цих знань належить до народної педагогіки у вигляді висновків, порад, рекомендацій, викладених у художній літературі, народній творчості (прислів’я, приказки, казки).

Другий етап характеризується виникненням теоретичних концепцій виховання, навчання й освіти — спочатку в межах філософії, а потім (із ХVІІ ст.) педагогіка розвивається як самостійна наука (велика заслуга в становленні педагогіки як науки належить Я. А. Коменському).

Третій етап (із кінця ХІХ ст. до теперішнього часу) по­в’язаний із розвитком педагогічної науки як системи.

Для визначення педагогіки як науки необхідно чітко з’ясувати те, що вона вивчає, тобто встановити предмет педагогіки.

Предметом педагогіки є закономірності, принципи організації процесу виховання, навчання, освіти. Це передбачає визначення цілей, змісту, форм, методів, засобів залучення людини до оволодіння соціальним досвідом людства, його культурними цінностями, створення оптимальних умов для різних видів діяльності та спілкування особистості з метою забезпечення її позитивних змін, формування і розвитку, а також аналіз результативності процесу, його корегування за необхідності.

Розрізняють наукові та практичні завдання педагогіки. Основними науковими завданнями педагогічної науки є:

визначення, обґрунтування законів, закономірно­стей, причиново-наслідкових зв’язків освітнього про­цесу;

теоретичне вивчення, опис, роз’яснення суті педагогічного процесу;

обґрунтування сучасних педагогічних систем, технологій;

розробка нових методів, засобів, педагогічних технологій, систем навчання і виховання, основ інноваційної педагогічної діяльності;

вивчення, аналіз, узагальнення, інтерпретація, оцінка педагогічної діяльності, досвіду її організації, що забезпечує самореалізацію особистості;

прогнозування розвитку педагогічної теорії та практики;

забезпечення ефективного управління освітніми про­цесами.