Розділ «Частина ІІІ. Прикладні аспекти педагогіки»

уміння зосереджувати увагу слухача на тому, що повідомляється;

не залишати без роз’яснення незрозуміле в тому, що повідомляється, фіксувати це і після лекції шляхом питань з’ясовувати і уточнювати їх.

Заслуговує на увагу досвід студентів, які напередодні лекції прочитують її матеріал за підручником, знайомляться з планом семінарського заняття. Це створює певні умови для сприйняття матеріалу. З метою підвищення пізнавальної активності доцільно перед кожною лекцією прочитати конспекти минулих лекцій. Під час слухання не слід перепитувати лектора або сусіда, щоб не втрачати логіки викладу і не відвертати уваги інших.

Конспектування (від лат. сonspectus — огляд) — один із складних видів самостійної роботи студентів. У конспекті відображуються принципові положення джерела, те нове, що вніс його автор, основні методологічні положення роботи, аргументи, етапи доведення й висновки.

Форма ведення конспекту різноманітна, вона змінюється і вдосконалюється. Конспект починається з визначення прізвища автора, повного найменування роботи, місця і року видання, кількості сторінок.

Особливо важливі місця, яскраві приклади підкреслюються кольоровим олівцем, спеціальними позначками. Додаткові матеріали з інших джерел, посилання фіксуються на полях, де також записуються власні судження, думки, що з’явилися у процесі або після складання конспекту, питання, які необхідно з’ясувати.

Складання конспекту є важливою частиною процесу засвоєння матеріалу лекції. Так, робота студента на лекції вимагає вмінь правильно фіксувати матеріал, вести короткі записи, що відображують найбільш важливі моменти, основні положення, що викладаються лектором, а також використання малюнків, схем, діаграм, цитат тощо.

Студенту доцільно розробити свою систему умовних скорочень, уміти визначати в кожній частині матеріалу ключове слово, стисле узагальнювальне визначення чи фразу, що відображає основний зміст тієї чи іншої частини. Корисно їх виокремити, щоб потім легко знайти потрібну інформацію.

До видів позаавдиторної самостійної роботи відносять: доробку і оформлення лекційних записів; роботу з книгою, документами, першоджерелами; роботу з підручниками і навчальними посібниками; написання рефератів; підготовку до семінарів, конференцій; участь у дослідницькій роботі; виконання курсових і дипломних робіт, підготовку до заліків та іспитів.

Доробка і оформлення лекційних записів. Лекцію доцільно опрацювати того ж дня: звірити свої записи з записами товариша, прочитати підручник і внести в конспект доповнення, уточнити окремі положення; викласти найсуттєвіші. Важливим є і зовнішнє оформлення конспекту: чіткість, грамотність. Лекції з кожного предмета записують в окремий зошит, передають думку лектора, а не окремі вирази, слова. Конспектування лекції — це школа розвитку логічного мислення. Записувати треба стисло, іноді скорочено, але без шкоди для ясності записів. Під час лекції необхідно зберігати робочу обстановку.

Робота з книгою, документами, першоджерелами передбачає організацію самостійної роботи студентів над друкованим текстом. Саме від уміння працювати з книгою залежить багато в чому ефективність навчання студента у вищому навчальному закладі, якість його знань, загальноосвітній рівень, духовна культура людини.

Самостійна робота з книгою сприяє:

ясному і чіткому усвідомленню студентом основних понять і суджень, основних умовиводів, що містяться в прочитаній книзі, умінню розібратися в доказах, що підтверджують цінність тих чи інших положень автора;

достатньому розумінню студентом доречності й доцільності наведених у книзі прикладів та ілюстрацій, що пояснюють доказовість і висновки автора, а ще краще, якщо він зуміє за асоціацією знайти до цих висновків додаткові приклади і пояснення зі свого власного досвіду:

умінню відокремити від основних тверджень і доказів ті додаткові дані, що не відіграють важливої ролі й мають другорядне значення;

здатності студента критично розбиратися у змісті книги, визначати своє ставлення до неї в цілому, давати її загальну оцінку й характеристику, будувати правильні висновки.

При вивченні першоджерел на завершальному етапі опрацювання кожної наукової книги і статті рекомендується написати рецензію або анотацію.

Самостійно працюючи над навчальною літературою, студент учиться аналізувати явища і процеси, правильно встановлювати зв’язки і взаємини між ними, підходити до питання з різних боків, доходити до пізнання суттєвих ознак, до глибокого розкриття суті явищ і подій, до самостійного засвоєння найважливіших положень науки.

Самостійна робота студента з книгою має певну послідовність:

ознайомлення із загальною побудовою книги, планом, змістом, вступом;