Розділ «Частина ІІ. Теорія навчання і виховання»

3. Сучасні дитячі і студентські громадські організації в Україні.

1. Розкрийте шляхи згуртування колективу.

2. Порівняйте мету і методи виховання сучасних громадських організацій в Україні.

3. Проаналізувати статут конкретної молодіжної спілки.

Основні

1. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання: навч. посіб. / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. — Харків: ХДПУ, 1997. — 338 с.

2. Сухомлинський В. О. Методика виховання колективу / В. О. Сухомлинський // Зібрання творів: у 5-ти т. — К.: Рад. шк., 1988. — Т. 1. — С. 36—406.

3. Троцко А. В. Студентське самоврядування як засіб розвитку особистості // Педагогічна і психологічна науки в Україні: зб. наук. пр. до 15-річчя АПН України: у 5-ти т. — К.: Пед. думка, 2007. — Т. 1. Теорія та історія педагогіки. — С. 296—307.

4. Троцко А. В. Студентське самоврядування // Енцик­лопедія освіти / АПН України; голов. ред. В. Г. Кремень. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — С. 280—281.

Додаткові

5. Дитячі та молодіжні громадські об’єднання: [Елект­ронний ресурс]: Режим доступа: http://socgum.mdpu.org. ua/index.php?

6. Лутошкин А. Н. Как вести за собой / А. Н. Лутошкин // М., 1981. — 208 с.

7. Макаренко А. С. Методика организации воспитательного процесса / А. С. Макаренко // Пед. соч.: в 8-ми т. — М., 1983. — Т. 1. — С. 267—329; Т. 4. — С. 123—203.

8. Троцко А. В. Ідеї А. С. Макаренка про самоврядування та їх розвиток в сучасних умовах вищої освіти // Науково-виховна спадщина А. С. Макаренка: досвід та перспективи: матеріали наук.-практ. конф. / за ред. член-кор. АПН України, д-ра пед. наук, проф. А. В. Троцко. — Харків: ХНПУ, 2008. — С. 17—29.

3.5. Основи сімейного виховання

Процес формування і розвиток особистості починаються з моменту народження дитини. Тому особливо велике значення для формування і розвитку особистості має сім’я, яка є одночасно і середовищем для дитини, і першим вихователем, і виконує функції відтворення населення, передачі духовного багатства, культурних традицій народу, сім’ї. У дітей формуються уявлення про те, що хороша, дружна родина — запорука щастя людини, що слід берегти й примножувати родинні традиції, дбати про те, щоб родину поважали. Дитина має виявляти турботу про рідних, бажання давати радість, задоволення близьким людям, виконуючи головні правила співжиття в сім’ї, запобігати непорозумінням між її членами, а в разі їх виникнення брати на себе сміливість порозумітися щодо прикрого випадку, вибачитися, якщо завинив сам, пробачити іншим.

Сім’я багато в чому визначає, якою стане людина в майбутньому. Саме сім’я закладає фундамент розвитку нахилів, здібностей дитини, формування її моральних якостей, здоров’я тощо. Саме через сім’ю дитина опосереднює норми людських стосунків, засвоює моральні основи міжособистісних відносин.

За даними багатьох дослідників, виховний вплив різних факторів на розвиток особистості розподіляється в такій послідовності: сім’я, школа, засоби масової інформації; громадські організації, трудові колективи, товариші, друзі; література та мистецтво.

Сім’я виконує функцію соціалізації дитини, яка відбувається як у результаті об’єктивного впливу того середовища, у якому вона живе (характер і умови життя сім’ї, професійної діяльності батьків, кола їхніх інтересів; взаємин між членами сім’ї, сім’ї і школи та ін.), так і виховання, яке здійснює сім’я.

Атмосфера в сім’ї залежить від двох типів факторів: перший — ставлення батьків до дітей, їх особистісних яко­стей, стосунків між собою тощо. Другий тип — матеріальне становище сім’ї, житлові умови, структура сім’ї. Звичайно, фактори другого типу не є вирішальними, але вони теж впливають на формування особистості дитини.