Розділ «Частина ІІ. Теорія навчання і виховання»

формування понять про біологічні й соціальні проблеми особистості;

розвиток у жінок рис жіночності, у чоловіків — рис мужності;

підготовка юнаків та дівчат до шлюбу, створення здорової й щасливої сім’ї.

З моральним вихованням безпосередньо пов’язане також правове виховання, яке передбачає:

оволодіння людиною системою знань з питань дер­жави і права;

виховання шанобливого ставлення до законів своєї держави, переконаність у необхідності їх вико­нання;

вироблення навичок правової поведінки, потреби захищати інтереси і права (особистісні, державні, су­спільні);

виховання активної громадянської позиції, нетерпимості до порушників правопорядку.

Правове виховання сприяє підготовці молодого покоління до виконання громадянських обов’язків у ставленні до держави, праці, сім’ї. Людина повинна знати норми і правила поведінки в суспільстві, свої права і обов’язки, основні положення про працю, одруження й сім’ю, громадянського і карного кодексів, законодавство про охорону здоров’я.

Кожна людина з певного віку розпочинає самостійну трудову діяльність, що потребує відповідної морально-психологічної готовності, сформованої звички працювати, прагнення реалізувати свій потенціал. Вироблення таких установок особистості забезпечує трудове виховання, яке є одним з головних обов’язків сім’ї та школи.

Трудове виховання — процес залучення молоді до різноманітних, педагогічно організованих видів суспільно-корисної праці з метою передання їй виробничого досвіду, розвитку в неї творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Трудове виховання покликане забезпечити вирішення таких завдань:

психологічної підготовки особистості до праці (усвідомлення соціальної значущості праці, формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, дбайливо ставитися до результатів праці тощо);

практичної підготовки до праці (озброєння вихованців необхідними знаннями, вироблення в них умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури);

підготовки до свідомого вибору професії.

Важливим аспектом психологічної підготовки молодого покоління до праці на сучасному етапі є формування в нього самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. Це сприяє розвитку в характері людини відповідальності, підприємливості, ініціативності, творчого підходу до справи. Коли ці риси «стають характерними для більшості людей, то суспільство має шанс досягти господарського успіху і добробуту» (О. Вишневський).

Система трудового виховання охоплює навчальну працю, трудове навчання, продуктивну працю, суспільно-корисну працю, побутове обслуговування. Усі ці види трудової діяльності взаємопов’язані, але кожен з них відіграє значну роль у формуванні майбутнього працівника.

Особливе місце в трудовому вихованні посідає навчальна праця. Навчання є найскладнішим і найважчим видом праці. За певних умов воно формує потрібні трудові якості людини, а саме: усвідомлення поставленої мети, осмислення конкретним індивідом власної ролі в досягненні поставлених завдань, напруження розумових сил, подолання труднощів і перешкод, самоконтроль.

Органічною частиною виховної роботи, важливим етапом психологічної та практичної підготовки учнівської молоді до трудової діяльності є їхня професійна орієнтація, яка складається з таких компонентів, як професійне інформування, професійна діагностика, професійне консультування, професійний відбір, професійна адаптація.

Про ефективність трудового виховання свідчить сформованість у молодої людини потреби в праці, відчуття нею радості від праці, усвідомлення її доцільності як найважливішого засобу реалізації своїх знань, умінь, людської сутності.