Розділ «Частина ІІ. Теорія навчання і виховання»

3. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання: навч. посіб. / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. — Харків: ХДПУ, 1997. — 338 с.

4. Троцко А. В. Позанавчальна виховна діяльність студентів / А. В. Троцко // Лекції з педагогіки вищої школи: навч. посіб. — Харків: ОВС, 2010. — С. 322—390.

Додаткові

5. Ващенко Г. Виховний ідеал: підруч. для педагогів, виховників, молоді і батьків / Г. Ващенко. — Полтава: Полт. вісник, 1994. — 192 с.

6. Корчак Я. Избранные педагогические произведения / Я. Корчак. — М., 1979.

7. Макаренко А. С. Методика организации воспитательного процесса / А. С. Макаренко // Пед. соч.: в 8-ми т. — М., 1983. — Т. 1. — С. 267—329; Т. 4. — С. 123—203.

8. Толстой Л. Н. Сочинения: в 22 т. / Л. Н. Тол­стой. — М., 1985. — Т. ХХІ.

9. Ушинский К. Д. Собрание сочинений / К. Д. Ушин­ский. — М.; Л., 1950.

3.2. Види виховання

Важливим чинником всебічного розвитку особистості є розумове виховання.

Розумове виховання — цілеспрямована діяльність вихователя з розвитку інтелектуальних здібностей і мислення людини, прищеплення культури розумової праці.

Метою розумового виховання є розвиток індивідуальних інтелектуальних здібностей і пізнавальних можливостей людини, свідомості і самосвідомості, творчого потенціалу особистості, формування розумової діяльності, професійного мислення.

Основним завданням розумового виховання є озброєння вихованців знаннями основ наук та формування на їх основі наукового світогляду. Важливе значення мають також оволодіння основними мисленнєвими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням тощо) і формування вмінь та навичок, культури розумової праці.

Науковий світогляд — цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до довкілля й самої себе.

Зміст наукового світогляду репрезентують погляди і переконання, що сформувалися на підґрунті знань про природу та суспільство й стали внутрішньою позицією особистості, здатність до теоретичного мислення.

Для наукового світогляду властива наукова картина світу — система уявлень про найзагальніші закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин, що дає змогу на основі наукових відомостей про тенденції розвитку природних і суспільних явищ передбачати їхнє майбутнє (так, астрономи визначають прийдешнє затемнення Сонця, учені геофізики прогнозують землетруси тощо).

Із науковим світоглядом співіснує і релігійний світогляд. Формуючи науковий світогляд, педагоги (учителі, викладачі, вихователі, наставники, керівники та ін.) мають поважати релігійні почуття віруючих вихованців та їхніх батьків, щоб запобігти конфліктам, образам, приниженням їх гідності. При цьому необхідно спиратися на принцип релігійного плюралізму і віротерпимості. Тому головне — прищепити молодій людині доброту і чесність, розвинути здатність до благородних учинків, уміння мислити і обстоювати свої переконання.

Науковий світогляд виявляється в поведінці людини і визначається не тільки наявністю у свідомості наукових понять, законів, теорій, а й готовністю обстоювати свої ідеали, погляди, переконаністю в правильності своєї щоденної поведінки, діяльності. «Переконання, — вважав В. Сухомлинський, — це не лише усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять, а й особиста її готовність діяти відповідно до цих правил і понять. Переконаність ми спостерігаємо тоді, коли діяльність людини мотивується світоглядом, коли істинність того чи іншого поняття не тільки не викликає в людини сумнівів, а й формує її суб’єктивний стан, її особисте ставлення до істини».

Розумове виховання здійснюється передусім у навчанні, а відбувається неперервно в процесі праці, гри, спілкування, пізнавальної діяльності.

Показниками розумового розвитку особистості є: розвинений інтелект, глибокі знання в галузі науки і соціального життя, високий рівень самоорганізації розумової діяльності, творчі здібності тощо.