Розділ «Частина ІІ. Теорія навчання і виховання»

Для підвищення ефективності застосування навчального рейтингу мають виконуватись певні умови: готовність суб’єктів навчання; ґрунтовне організаційно-методичне забезпечення; обов’язкова самостійна робота тих, хто навчається; проведення необхідної підготовчої роботи; впровадження модульного навчання; налагодження обліку у формі спеціальних таблиць (бланків); застосування тестової перевірки знань.

Загалом, переваги застосування навчального рейтингу для суб’єкта навчання полягають у тому, що навчальний рейтинг активізує його самостійну роботу, сприяє її ритмічності і систематичності впродовж семестру, а також формуванню позитивної мотивації навчальної праці, самостійності як риси особистості, її ініціативності, відповідальності, творчості, що особливо важливо в умовах переходу до ринкової економіки. Крім того, той, хто навчає, має реальні можливості індивідуалізації навчання, здійснення диференційованого підходу до того, хто навчається; допомагати йому раціонально розподілити навчальне навантаження впродовж певного періоду.

Для розробки контрольних завдань та оцінювання знань і вмінь у процесі рейтингового контролю закладено такі прин­ципи:

максимальне охоплення матеріалу, що вивчається, на будь-якому етапі контролю знань;

наявність кількох шляхів навчання і контролю для досягнення кінцевої мети опанування дисципліни;

визначення мінімального обсягу знань і вмінь (освітній стандарт) для переходу до наступного етапу на­вчання або видачі документа про освіту;

необхідність і достатність числа контрольних завдань;

відкритість структури та змісту тестів у системі тестування під час усього періоду навчання, методичного та організаційного забезпечення, що дасть викладачеві змогу підготувати тих, хто навчається (зокрема й психологічно), до тестування;

доцільність оцінювати тестові завдання за 100-бальною шкалою;

рівнозначність складності тестів на різних етапах їх використання.

Таким чином, рейтингова система контролю дає можливість порівнювати навчальні досягнення і творчий потенціал особистості; запобігати упередженому підходу до оцінки її знань, умінь, що, у свою чергу, заохочує особистість до пізнавальної діяльності, формування змагального мотиву, зростання її відповідальності за результати навчання.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю особи­стості — складник навчального процесу, що передбачає перевірку, оцінювання (вимірювання знання, умінь, навичок), облік (фіксацію результатів оцінювання у вигляді балів).

Оцінка — визначення і відображення в умовних знаках (балах), а також в оцінних судженнях того, хто навчає, результатів навчально-пізнавальної діяльності особистості.

Відмітка — кількісне відображення оцінки.

1. Схарактеризуйте основні компоненти функції контролю в навчанні.

2. Розкрийте сутність об’єктивності контролю, його валідності і надійності.

3. Як можна запобігати страхові, тривозі під час кон­тролю?

4. Схарактеризуйте методи і форми контролю.

5. Розкрийте сутність і значення тестового контролю.

6. Розкрийте сутність і значення модульно-рейтингового контролю.