Розділ «Частина ІІ. Теорія навчання і виховання»

5. Пионова Р. С. Педагогика высшей школы / Р. С. Пио­нова. — Минск, 2002. — 256 с. — (Универ. образование).

6. Хуторской А. В. Современная дидактика: учеб. для вузов / А. В. Хуторской. — СПб.: Питер, 2001. — 544 с.

7. Черниченко В. И. Дидактика высшей школы: история и современные проблемы / В. И. Черниченко. — М.: Вузов. кн., 2002. — 136 с.

8. Щербаков К. Й. Вступ до спеціальності / К. Й. Щербаков. — К.: Вища шк., 1990. — 166 с.

9. Яворська Г. Х. Педагогіка для працівників: навч. посіб. / Г. Х. Яворська. — К.: Знання, 2004. — 335 с.

Додаткова

10. Золотухіна С. Т. Форми організації навчання / С. Т. Зо­лотухіна // Лекції з педагогіки вищої школи: навч. посіб. — Харків: ОВС, — 2010. — С. 223—245.

11. Педагогика и психология высшей школы: учеб. пособие. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. — 544 с.

12. Реан А. А. и др. Психология и педагогика / А. А. Реан, Н. В. Бордовская, С. И. Розум. — СПб.: Питер, 2001. — 432 с.

13. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: учеб. пособие [для студ. высш. пед. учеб. заведений] / С. Д. Смирнов. — М.: Изд. центр «Академия», 2003. — 304 с.

Додаток А

До найбільш уславлених лекторів вітчизняної вищої школи слід віднести математика М. Остроградського, який надавав великого значення як науковому, так і методичному аспекту лекції. Професор починав з огляду того, що було прочитано раніше, потім ішли міркування з нової теми, що ілюструвались конкретними прикладами з життя й діяльності видатних учених.

Видатними лекторами були історики О. Ключевський, Т. Грановський. Останній, за висловом М. Чернишевського, був «одним із найсильніших посередників між наукою і суспільством».

Лекції цих учених здійснювали значний духовний і моральний вплив на слухачів.

Додаток Б

Критерії оцінки семінарського заняття

цілеспрямованість: постановка проблеми, прагнення пов’язати теорію з практикою, з використанням матеріалу в майбутній професійній діяльності;

планування: виділення головних питань, пов’язаних з профільними дисциплінами, наявність списку літератури;

організація семінару: вміння викликати і підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей і виступів;

стиль проведення семінару: пожвавлений, з постановкою гострих питань, сприяння дискусії, збудження думки, прагнення студентів висловити думку та ін.;