Розділ «Частина ІІ. Теорія навчання і виховання»

навчальний матеріал (навчальна інформація) подається невеликими частинами (дозами, кроками). Кожна доза є логічно завершеною, зручно доступною для цілісного сприйняття;

кожна частина навчального матеріалу супроводжується вказівками або завданнями, як здійснювати певні дії, спрямовані на її засвоєння;

засвоєння кожної частини навчального матеріалу пере­віряється переходом до нової шляхом надання індивіду спеціального завдання;

суб’єкт навчання відразу дізнається про правильність відповіді (здійснюється зворотний зв’язок), тобто він забезпечується засобами контролю і самоконтролю;

залежно від відповіді індивіда оцінюється можли­вість його подальшого просування: якщо дав правильну від­повідь, переходить до наступної частини, дози на­вчальної інформації. Якщо відповідь неправильна, він має ще раз опрацювати поданий матеріал або прочитати додаткові пояснення, виконати ще одне завдання або дізнатися, яка відповідь правильна.

Програмоване навчання передбачає такі етапи: пред’яв­лення, засвоєння і перевірка.

Залежно від характеру розміщення навчального матеріалу, наявності кроків і зв’язків між ними розрізняються програми лінійні, розгалужені й комбіновані.

При лінійній програмі весь матеріал, який підлягає засвоєнню, поділяється на частини, дози. Вивчаючи кожну частину матеріалу, індивід одночасно виконує включені до неї завдання для перевірки і, перевіривши правильність відповіді, починає виконувати наступне завдання.

При розгалуженій програмі матеріал поділяється на більші частини, ніж при лінійній програмі, потім подаються завдання і вказівки щодо засвоєння змісту. При зворотному зв’язку індивід обирає відповідь із поданих. Залежно від цієї відповіді подаються нові вказівки, пояснення. (Наприклад: «Викладання в сучасній дидактиці визначається як: а) повідомлення, передача знань; б) консультування тих, хто на­вчається; в) управління навчальною діяльністю.)

Комбінована програма передбачає вивчення деяких ча­стин навчального матеріалу за лінійною схемою, інших — за розгалуженою.

Указані програми виконують такі функції: вони є джерелом інформації; певним чином організують навчальний процес; контролюють ступінь засвоєння матеріалу; регулюють темп вивчення навчального предмету; дають необхідні пояснення; запобігають помилкам; забезпечують зворотний зв’язок: внутрішній (той, хто навчається, одержує інформацію про засвоєння) і зовнішній (той, хто навчає, одержує інформацію про засвоєння матеріалу кожним індивідом і групою загалом).

Засобами програмованого навчання слугують програмовані підручники, за допомогою яких здійснюється весь цикл засвоєння знань; збірники задач і вправ, які побудовані, як правило, на завданнях з варіативними відповідями; зошити з друкованою основою; перфокарти, сигнальні картки; технічні засоби навчання; комп’ютери, комп’ютерні програми.

Одним із видів програмування в навчанні є алгоритмізація (алгоритм — це чітке виконання пізнавальних і практичних завдань, операцій, дій). Алгоритмізація навчання передбачає побудову моделей процесів мислення — послідовних розумових дій, що найкоротшим шляхом ведуть до розв’язання навчальних завдань. Але надмірне захоплення алгоритмізацією спричиняє формалізацію, стандартизацію, шаблон у здійсненні пізнавальних дій.

Позитивна роль програмованого навчання полягає в тому, що забезпечується оперативний контроль за засвоєнням знань, індивідуалізація навчання, виникає можливість працювати індивіду в оптимальному темпі й здійснювати самоконтроль у навчанні.

Модульне навчання зародилося в кінці 60-х рр. ХХ ст. і швидко поширилося в англомовних країнах. Мета його полягала в наданні людині можливості одержати певну освіту, самостійно працювати із запропонованою програмою. Модульне навчання виникло як альтернатива традиційному. Тому функція того, хто навчає, зведена тут до координаційно-консультативної.

Основним поняттям модульного навчання є дефініція «модуль».

Модуль у педагогіці — це змістовно, логічно завершена частина навчального матеріалу, певна мікросистема, засвоєння якої забезпечує досягнення раніше запланованого результату навчання.

Кожний змістовний модуль включає в себе такі блоки: цільовий — мета і завдання вивчення конкретного модуля; змістовний, у якому представлено основні змістовні одиниці, терміни, поняття, закони, що становлять суть певного розділу навчальної дисципліни; операційний — визначення пізнавальних навичок, якими повинен оволодіти індивід; методичний, у якому даються рекомендації, поради щодо самостійної роботи із засвоєння навчального матеріалу; контрольний, у якому представлено питання, завдання, тести для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу. Результати вивчення кожного блоку модуля відбиваються в балах, які суб’єкт навчання набирає; це визначає ступінь засвоєння матеріалу.

Модульне навчання пов’язане з рейтинговою системою контролю. Чим більший і складніший модуль, тим більше балів йому відводиться.

Названі блоки визначають основні етапи модульного на­вчання: