Розділ «Частина ІІ. Теорія навчання і виховання»

Спираючись на психологічні закономірності, існують такі шляхи реалізації принципу міцності засвоєння:

1. Забезпечення свідомості засвоєння знань.

2. Опора на основні принципи навчання: зв’язок на­вчання з життям; наочності; активності і самостійності; си­стематичності і системності, доступності тощо.

3. Формування установки на запам’ятовування, що багато в чому визначає повноту, міцність і послідовність запам’ятованого матеріалу. Установка впливає на мотивацію запам’ятовування і довготривалість збереження в пам’яті.

4. Формування емоційного ставлення до об’єкта за­пам’­я­товування, пізнавальних потреб, професійних інтересів.

5. Організація розумової діяльності на базі вивченого матеріалу: порівняння, зіставлення, узагальнення, систематизація, змістовне групування матеріалу і тощо.

6. Робота над технікою запам’ятовування, організація різноманітного повторення:

ведення записів: складання планів, таблиць, тез, конспектування, розподіл повторюваного матеріалу на структурні змістові частини, постановка до них запитань;

розподіл повторення в часі. Найбільша кількість по­вторень вимагається одразу ж після ознайомлення індивіда із новим матеріалом, тобто в момент мінімальної втрати інформації, після чого ця кількість повторень повинна поступово знижуватися, але не зникати повністю;

виділення головного, істотного на всіх етапах засвоєння змісту навчання;

опора на попередні знання тих, хто навчається, встановлення зв’язку нового матеріалу з вивченим;

ураховування обсягу матеріалу, який пропонується для запам’ятовування. Матеріал відносно великого обсягу запам’ятовується часто неохоче і засвоюється тільки у випадку крайньої необхідності, під впливом значних вольових зусиль.

7. Систематичний контроль за результатами навчання.

Принцип оптимізації навчального процесу знайшов всебічне обґрунтування в працях Ю. К. Бабанського, який суть прин­ципу вбачав у тому, щоб із ряду можливих варіантів навчального процесу усвідомлено вибрати той, який за певних умов забезпечить максимально можливу ефективність рішення завдань навчання, виховання і розвитку тих, хто навчається, при раціональних витратах ними часу і зусиль.

Способи оптимізації навчання:

1. Комплексне планування і конкретизація завдань на­вчання, виховання і розвитку особистості.

2. Конкретизація змісту навчання. Цей спосіб оптимізації потребує виділення головного, основного: понять, фактів, провідних виховних ідей; відбору вправ для розвитку практичних умінь, навичок пізнавальної діяльності на основі вивчення особливостей студентів курсу, групи; встановлення міжпредметних зв’язків; забезпечення відповідності обсягу, складності матеріалу виділеному часу.

3. Вибір виду навчання, форм його організації, раціональних методів, засобів, форм навчання (загальнокурсових, групових, індивідуальних), темпу.

4. Створення сприятливих навчально-матеріальних, гі­гієнічних, морально-психологічних і естетичних умов для навчання.

5. Освоєння наукової організації праці суб’єктів на­вчання. Завдання НОП — виявлення і використання резервів підвищення якості навчальної роботи.