Розділ «Частина І. Основи педагогіки»

6. Проаналізуйте літературні пам’ятки Київської Русі як джерело тогочасної педагогічної думки.

7. Визначте роль братських шкіл у розвитку україн­ського просвітництва.

8. Знайдіть в українському фольклорі відбитки своє­рідного кодексу честі козака.

9. Поясніть, чому, на ваш погляд, М. І. Пирогов назвав свою науково-педагогічну статтю «Питання життя». Розкрийте, які життєво важливі положення він обґрунтував у цій праці.

10. Які висунуті й обґрунтовані А. С. Макаренком питання виховання й навчання, на ваш погляд, залишаються актуальними й на сьогодні?

Основні

1. История педагогики и образования: От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца ХХ в.: учеб. пособие для пед. ун-тов / под ред. А. И. Пискунова. — М.: Педагогика, 2001. — 512 с.

2. Історія педагогіки: навч. посіб. / за ред. Г. В. Троцко. — Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2008. — 543 с.

3. Історія української школи і педагогіки: хрестоматія / упоряд. О. О. Любар; за ред. В. Г. Кременя. — К.: Знання, 2005. — 767 с.

4. Курс лекцій з порівняльної педагогіки: навч. посіб. / за ред. Г. В. Троцко. — Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2007. — 264 с.

5. Українська педагогіка в персоналіях: навч. посіб для студ. ВНЗ: [у 2-х кн.] / за ред. О. В. Сухомлинської. — К.: Либідь, 2005. — Кн 1. — 622 с.; Кн. 2. — 550 с.

Додаткові

6. Ионова Е. Н. Вальдорфская педагогика: теоретико-методологические аспекты: моногр. / Е. Н. Ионова. — Харьков: Бизнес-Информ, 1997. — 300 с.

7. Сухомлинська О. В. Періодизація педагогічної думки в Україні: кроки до нового виміру // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні, 1992—2002: зб. наук. пр. до 10-річчя АПН України. — Харків: ОВС, 2002. — Ч. 1. — С. 37—54.

8. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5 т. — К.: Рад. шк., 1976—1977. — Т. 1. — 654 с.; Т. 2. — 670 с.; Т. 3. — 670 с.; Т. 4. — 640 с.; Т. 5. — 639 с.

9. Хрестоматія з історії педагогіки: навч. посіб.: [у 2-х т.] / за заг. ред. А. В. Троцко. — Харків: ХНАДУ, 2011. — Т. 1. — 465 с.; Т. 2. — 524 с.

1.3. Методологія педагогіки, методи науково-педагогічних досліджень

Термін «методологія» походить від грецьких слів måthodos (шлях дослідження або пізнання) і lоgоs (учення) й означає «вчення про методи пізнання та перетворення дійсності».

У широкому розумінні методологію науки тлумачать як систему знань, вихідних положень, принципів, ідей, способів побудови теоретичної та практичної діяльності, а також як учення про цю систему, методи її дослідження.

Для визначення місця методології педагогічної науки в загальній системі методологічного знання необхідно враховувати, що розрізняють кілька рівнів методології, а саме (В. Краєвський, Е. Юдін):