Розділ «Шкода»

— Звідки така впевненість без збігу в комп’ютері?

— Білле, я цим займався, ще коли такої штуки не було.

«Ще тоді, коли ти зазирав дівчатам під спідниці в старших класах», — додав про себе Ралф і продовжив:

— Це відбитки Мейтленда, і комп’ютер тільки це підтвердить. Ось поглянь.

Він дістав із внутрішньої кишені повсякденного піджака невеличкий стос карток і виклав їх на кавовому столику у два ряди.

— Ось відбитки Террі з учорашнього вечора, коли ми його прийняли. А ось відбитки Террі з плівки на книжці. Тож сам мені скажи.

Семюелз і Сабло нахилились уперед, переводячи погляд із лівого рядка карток на правий. Першим виструнчився Сабло.

— Я згоден, — мовив лейтенант.

— А я без комп’ютерного аналізу не погоджуся, — відказав Семюелз.

Його слова прозвучали пишномовно, бо підборіддя випиналося. За інших обставин це було б навіть смішно.

Ралф не став одразу відповідати. Він загадався про Білла Семюелза, сподіваючись (а він з природи був оптимістом), що його попереднє враження про цього чоловіка — що той накиває п’ятами, як йому завзято дадуть відкоша, — було неправильним. Колишня дружина досі зважала на Семюелза, малі донечки любили його до нестями, але такі факти описували тільки одну грань його характеру. Один і той самий чоловік може геть по-різному поводитися на роботі та вдома, особливо як це чоловік амбітний, та ще й стикнувся з неочікуваною перешкодою, що ладна знищити вщент його великі плани. Для Ралфа це все мало значення. Мало величезне значення, оскільки вони із Семюелзом були пов’я­зані цією справою, а в ній — або пан, або пропав.

— Це неможливо, — сказав Семюелз, і рука потягнулася пригладити чубчик, проте сьогодні чубчика не було видно, сьогодні той поводився як слід. — Він не міг перебувати у двох різних місцях одночасно.

— Але схоже, що саме так і було, — відповів Сабло. — До сьогодні ми не мали жодних криміналістичних доказів із Кеп-Сіті. А тепер маємо.

Семюелз миттю пожвавився.

— Може, він іще раніше брав до рук цю книжку. Готував собі алібі. Як окрема деталь усієї омани.

Білл уже явно забув своє попереднє твердження про те, що вбивство Френка Пітерсона було результатом імпульсивної дії чоловіка, який не міг контролювати власних бажань.

— Таку гіпотезу теж не варто скидати з рахунку, — погодився Ралф, — проте за життя я бачив багацько відбитків, і ці мають відносно свіжий вигляд. Деталізація папілярних ліній досить непогана. Чого не буває, якщо відбиток поставлено тижні чи місяці тому.

Заговорив Сабло — так тихо, що майже нечутно:

— ’Mano [93], це наче ти взяв карту на дванадцяти й отримав фігуру [94].

— Що? — Семюелз крутнув головою до Сабло.