Розділ шістнадцятий Бродячий час

Цикл "Ключ від Королівства"

— Певним чином. Адже ти зупинила ту жінку на зупинці, вигнала ненависть з її душі — хоча б на секунду. Пам’ятаєш?

— А ви… як ви побачили мене? Як ви там опинилися, у тому натовпі?

— Не випадково. Я давно тебе примітив. Адже я шукав людину з магічним даром.

— А по мені що, помітно?!

Він хотів відповісти, однак чорний посох у його руці затремтів.

— Попереду небезпечно, — звично сказав Оберон. — Подавай сигнал магічної тривоги — переривчастий промінь у небо.

* * *

Їх майже не було видно. Подув, тремтіння повітря, перетікання піску. Живі істоти? Згустки невідомої сили? Я не розуміла. Я навіть не могла собі уявити, чим вони небезпечні.

— Бачу чотири, — сказав Ланс своїм нудним голосом. — Владико?

— Чотири, — підтвердив Оберон. — П’ятий народжується.

Я бачила тільки три, скільки не напружувала очі. З кожною секундою наші незрозумілі вороги ставали все прозорішими й більшими, розпливалися, як бліді плями фарби у воді. Крізь них просвічувала пустеля.

— Рівень зла дещо перевищує фоновий, — пробурмотів Ланс. — Маємо ненульовий шанс пройти.

Оберон подався вперед, як воротар перед штрафним ударом.

— Отже, пройдемо…

Силуети пустельних примар рухалися повільним церемонним танцем, під ними дивно тремтів пісок. Оберон скочив на коня:

— Варта! Замикайте колону. Підганяйте списами тих, хто відстає! Оживи, — Король простягнув руку над головою знесиленої матері Гарольда, потім поскакав уздовж колони, «підживлюючи» слабких і зневірених: — Оживи… Оживи… Оживи…

Колона збилася щільніше. Стражники стали у хвості.

— Королівство! — Оберон підкинув посох, Фіалк на мить злетів над піщаним барханом. — Рухаємося бігом, щільною вервечкою, крок у крок за мною. Ані кроку вбік — у жодному разі! Ліно, Гарольде, у стрій. Допомагайте тим, хто зіб’ється з кроку. Хто впаде — загине. Бігом!

Гарольд став поряд із матір’ю. Я побігла до принцес і одразу ж зрозуміла, що помилилася: вони молоді й здорові, он які кобили, а серед кухарів і музикантів є люди похилого віку, є слабкі жінки…

Я метнулася назад.

— Ліно! — гаркнув Оберон. — Чого ти скачеш, як блоха?!

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цикл "Ключ від Королівства"» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ шістнадцятий Бродячий час“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Марина та Сергій Дяченки Ключ від Королівства

  • Розділ четвертий Зло не має влади

  • Розділ п’ятий Коли засурмить сурма

  • Розділ шостий Квіти та змії

  • Розділ сьомий Буря

  • Розділ восьмий Кришталевий грот

  • Розділ дев’ятий Перший бій

  • Розділ десятий Нарада магів

  • Розділ одинадцятий Нові обставини

  • Розділ дванадцятий Перехід

  • Розділ тринадцятий Розвідка боєм

  • Розділ чотирнадцятий Маги в дорозі

  • Розділ п’ятнадиятий Перепочинок

  • Розділ шістнадцятий Атака

  • Розділ шістнадцятий Бродячий час
  • Розділ вісімнадцятий Новий світ

  • Розділ дев’ятнадцятий Туман

  • Розділ двадцятий Самі

  • Розділ двадцять перший Поневіряння

  • Розділ двадцять другий Поєдинок

  • Розділ двадцять третій Надія

  • Розділ двадцять четвертий Коронація

  • Розділ двадцять п’ятий Водолази й новини

  • Розділ двадцять шостий Брехня

  • Розділ двадцять сьомий Розплата

  • Розділ двадцять восьмий Кінець дороги

  • Розділ двадцять дев’ятий Усе заново

  • Епілог

  • Чарівні містерії Марини та Сергія Дяченків

  • Розділ без назви (30)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи