— Певним чином. Адже ти зупинила ту жінку на зупинці, вигнала ненависть з її душі — хоча б на секунду. Пам’ятаєш?
— А ви… як ви побачили мене? Як ви там опинилися, у тому натовпі?
— Не випадково. Я давно тебе примітив. Адже я шукав людину з магічним даром.
— А по мені що, помітно?!
Він хотів відповісти, однак чорний посох у його руці затремтів.
— Попереду небезпечно, — звично сказав Оберон. — Подавай сигнал магічної тривоги — переривчастий промінь у небо.
* * *Їх майже не було видно. Подув, тремтіння повітря, перетікання піску. Живі істоти? Згустки невідомої сили? Я не розуміла. Я навіть не могла собі уявити, чим вони небезпечні.
— Бачу чотири, — сказав Ланс своїм нудним голосом. — Владико?
— Чотири, — підтвердив Оберон. — П’ятий народжується.
Я бачила тільки три, скільки не напружувала очі. З кожною секундою наші незрозумілі вороги ставали все прозорішими й більшими, розпливалися, як бліді плями фарби у воді. Крізь них просвічувала пустеля.
— Рівень зла дещо перевищує фоновий, — пробурмотів Ланс. — Маємо ненульовий шанс пройти.
Оберон подався вперед, як воротар перед штрафним ударом.
— Отже, пройдемо…
Силуети пустельних примар рухалися повільним церемонним танцем, під ними дивно тремтів пісок. Оберон скочив на коня:
— Варта! Замикайте колону. Підганяйте списами тих, хто відстає! Оживи, — Король простягнув руку над головою знесиленої матері Гарольда, потім поскакав уздовж колони, «підживлюючи» слабких і зневірених: — Оживи… Оживи… Оживи…
Колона збилася щільніше. Стражники стали у хвості.
— Королівство! — Оберон підкинув посох, Фіалк на мить злетів над піщаним барханом. — Рухаємося бігом, щільною вервечкою, крок у крок за мною. Ані кроку вбік — у жодному разі! Ліно, Гарольде, у стрій. Допомагайте тим, хто зіб’ється з кроку. Хто впаде — загине. Бігом!
Гарольд став поряд із матір’ю. Я побігла до принцес і одразу ж зрозуміла, що помилилася: вони молоді й здорові, он які кобили, а серед кухарів і музикантів є люди похилого віку, є слабкі жінки…
Я метнулася назад.
— Ліно! — гаркнув Оберон. — Чого ти скачеш, як блоха?!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цикл "Ключ від Королівства"» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ шістнадцятий Бродячий час“ на сторінці 2. Приємного читання.