Розділ без назви (4)

Крук швидко обдумував почуте. Чи вірити словам Моріса? Фальконе ніколи не робив чогось просто так і не робив чогось, у чому був невпевнений. Так, порівняно з Феррумом із ампутованими емоціями, Митець виглядав гарячкуватим і дивакуватим. Але при цьому він залишався лідером «двійок» – численної банди, відомої тим, що завжди, не вагаючись, ішла за своїм харизматичним ватагом.

- І як ти зробиш це? Як об’єднаєш Східний Берег? – спитав Пол.

- «Леза» та «князі» будуть піді мною, як тільки зникне Феррум, – відповів Фальконе. – На жаль, за ним мають зникнути всі «імперці». Бо агресивно налаштовані недобитки банди мені не потрібні. Якщо гідрі відрубати голову, то виросте дві – тому гідру треба спалити.

Моріс провів кинджалом у повітрі – ніби перерізав комусь горлянку.

- Після зникнення Феррума мине трохи часу. І тоді ми, накопичив сили, прокинемо Міст на захід, – закінчив думку Фальконе.

- Тому ти хочеш вирізати всіх, – жорстко підсумував Пол.

- На жаль, це єдиний спосіб, – Моріс зробив засмучене обличчя. – Фелікс не повірить моїй розповіді. Він вирішить, що Митець продався, злякався, переметнувся до ворогів. Він не зрозуміє… Бо завжди мислив вузько. Бідолаха Фефе!

- Який план дій? – Я теж вважаю тебе запроданцем, Фальконе, але цікаво почути твої амбітні плани.

- Зараз будівники бачать далекі вогники у тумані – то наближається половина Мосту від західників. Тому за два-три дні почнеться глобальна мобілізація. Абсолютно всі сили «Імперії» та моєї партії будуть зосереджені в Блокпості. У першу ж ніч ми…

- Маємо перерізати усім вчорашнім союзникам горлянки, підірвати Міст і поручкатися з «лезами» та «князями», – завершив Пол.

- Мені не подобаються підібрані тобою слова, але суть ти правильно зрозумів, – кивнув Моріс.

- Єдине, чого я не збагнув, – навіщо ти все це виклав мені, Фальконе. Я лише найманець, а такі відомості дорого коштують.

- Атож. А розповів тобі про все, бо ти не простий найманець, і ми обидва це знаємо. Ти потрібен на моєму боці, Ліворукий. Я не хочу вбивати тебе...

- Бо знаєш, що замах на мене не вдасться, а тому весь твій план під загрозою, – продовжив Крук.

- Крім того, я не хочу воювати проти тебе. – Фелікс не заперечував. – Плачу п'ять тисяч монет.

- Ти дійсно вважаєш, що я піду на це? – саркастично підняв брови Пол. – Різатиму з тобою горлянки союзникам вночі?

- Шість тисяч, – швидко відповів Моріс.

- Фальконе… – похитав головою Крук.

- Сім тисяч і довічний абонент у «Сніжну Ружу» із маман Беатріс на додаток.

- Залиш собі маман Беатріс на додаток, – одповів Пол і підвівся з крісла. – Ти справді вважав, що я так легко продаюсь? Тоді я давно вже працював би на «князів». Розмову закінчено, Фальконе.