Розділ без назви (4)

-  Ляльковий театр.

Феррум розсміявся коротким сухим сміхом. Лампа блимнула, ніби теж сміючись.

-  Ну, якщо ви граєтеся ляльками так само вправно, як стріляєте з револьвера, тоді я розумію, чому театр пана Зета має таку популярність. – Фелікс покашляв. – Назар сказав, що ви прийшлий. Добре, що ви з’явилися саме зараз. Нам, як ніколи, потрібні вмілі бійці.

Крук промовчав, не бажаючи розвивати невідому йому тему «прийшлих». Якщо бандитів ця версія влаштовує – гаразд. А спитатися про «прийшлих» можна і в пана Зета.

-  Одразу попереджаю, що за вами будуть стежити. У нас немає жодних гарантій, що ви не засланий козачок від «князів». Розумієте? – новий оцінюючий погляд.

-  Цілком.

-  Зараз вирішується доля Східного Берега – чи буде його поєднано із Західним, чи ні. Сподіваюся, ви розумієте важливість цієї події. Мої умови такі: монета в годину і наші набої.

За одну монету можна було придбати гарячу вуглину або стопку самогону.

-  За мій рівень володіння револьвером ви пропонуєте монету за годину? – обурився Пол, справедливо оцінюючи свою майстерність значно вище. Назар співав зовсім про інші ціни!

-  Я бачив лишень як ви дістаєте зброю, – одповів Феррум. – Маєте трохи з нього постріляти. Доведете в ділі – одержуватимете три монети. Плюс дві монети за кожен труп вашого авторства.

«Імперець» говорив про трупи спокійно, немов про ціну якихось звичайнісіньких побутових товарів. Крука не вразило – після смертей усіх близьких, людське життя втратило для нього будь-яку вартість.

-  Чим далі підете, то більше платитиму. Як у тому вислові, що спочатку працюєш на ім’я, а потім воно працює на тебе. До речі, як ваше ім'я?

Секундні роздуми. Чи варто розкривати себе? Небезпечно з одного боку, з другого – рано чи пізно правда все одно спливе. А брехати Ферруму не хотілося. Хоча б під час першої зустрічі.

-  Мене звуть Пол Крук.

Очі Фелікса спалахнули темними вогниками. Чи це блимнула лампа?

-  Вас влаштовують мої умови, Поле Крук? Чи вони справедливі й прийнятні для вас?

-  Так.

-  Гаразд, – задоволений кивок. – Якщо забажаєте, то можете на додаток працювати на Фальконе, я не проти. Але якщо вас перекуплять наші вороги, то зроблю все, аби перед смертю ви пожалкували про це. Я ціную вірність і ненавиджу зрадників. Нічого особистого. Згода?

-  Згода.

Долоня Фелікса була сухою і гарячою.