Розділ «IV»

I have truly lived today.[1]

Трохи згодом Таню особливо «завела» пісня з довгою і несподіваною, як на мене, назвою Looking at art history from a fresh perspective. Попри таку заявку, жодної історії мистецтва в пісні я не помітив. Натомість ішлося про «мистецтво кохання», про його «історію» в житті головного героя й, звісно, «свіжий погляд» на стосунки… з юнаком! Приїхали. Ґей-культуру — в маси, як заповідав дідусь Лєнін. Я поцікавився, чи не «голубі», бува, хлопці з цього гурту. Тетяна почала гаряче відкидати мою гіпотезу, так гаряче, що К’яра засумнівалася в словах подруги, як це відчули одночасно ми із Тетяною.

У перерві, поки гурт відпочивав, а публіка киряла, бігала до туалету за прямою потребою або щоб накачатися коксом чи спожити екстезі, Таня пошепки натякала-розповідала К’ярі про фронтмена — який він видатний, вигадливий і невтомний коханець. Бідолаха не знала, що у мене досить гострий слух (тема постійних жартів К’яри — про хижака, самця, мисливця, що чує жертву за кілометр тощо). І тому я, роблячи вигляд, що розглядаю публіку й смокчу через соломинку коктейль, насправді слухав вічну історію про «мистецтво кохання», яким досконало володіє герой її роману. Звісно, її монолог зводився переважно до натяків і слівець на кшталт «вау!», «оу!» і «ах!», та я надзвичайно яскраво уявив, як би Таня розповідала про якийсь незабутній вечір…

«…Отак він уперше поцілував мене. Що тобі сказати… Його цілунки виявилися такими палкими, такими пристрасними, такими, що… А потім, вдома, я нарешті дізналася, які в нього руки! Вау! Ти ж знаєш, що для мене означають руки чоловіка, коханця… Коли він став пестити мене, я не хотіла стримувати себе, та й не могла. Повір! Він цілував мене і в той же час його руки проникали мені під кофтинку, спритно розстібали ліфчик… Потім він акуратно поклав мене на ліжко (ти ж пам’ятаєш моє широченне ліжко! На ліжку економити не слід — у домі має бути кльовий сексодром!), підняв кофту, і сказав, що в мене найкрасивіші груди на світі! Потім пестив… Я такого в житті не відчувала: він креслив пальцями якісь візерунки на грудях і довкола; наче запам’ятовував усі обриси, всі родимки… І несподівано припав губами до грудей — спочатку до лівої, потім до правої. Мене наче струмом пробило! Його язик пустував і бавився із пилками, — а мені аж у роті пересохло. Прикинь: я просто провалилася кудись, в іншу реальність. А він тим часом вже вів язиком від пупа до грудей, а потім назад, повільно так цілував живіт, спускався все нижче, потім ніжно повернув мене, й добрався аж туди! Ой, він такий лизун, він виявився таким наполегливим і досвідченим зі своїм язичком, от курвій, правда! Ми бавилися шість годин, не вилазячи з ліжка, але перший раз я кінчила — уяви собі — від його рук і язика. Вже так розніжив мій пуп’янок… Не встигла я отямитися, як він знову почав пристрасно цілувати мене — скрізь! — і так, цілуючи, завів мої руки вгору й, тримаючи їх, розсунув мої ніжки, мої гарні стрункі ніжки… Ха-ха-ха! І ліг на мене. Так люблю, коли чоловіки навалюються і ти наче зникаєш, підкорена ними… Я почувалася такою маленькою, беззахисною дівчинкою під ним, в його обіймах… А він цілував мене і казав: «Розслабся!». Уяви: він почав робити такі рухи… Його найкращий друг уперся майже туди, й це мене дико «завело»… Приємно неймовірно, правда?! Відчула, що я вже вся мокра, і тут він якось несподівано, швидко й м’яко увійшов у мене. А потім вже не можу описати… його рухи: швидші, повільніші… він наче знав, що саме я бажаю кожної секунди, усе вгадував, от милий падлюка. Ти слухаєш? Нічого, от повернетеся із Сашком додому… Ха-ха-ха! А я вирішила дати йому трохи перепочити, тому кілька разів була на ньому! Супер! Мої пелюстки охоплювали його королівський скіпетр, як він каже, і я рухалася, як мені було приємно, щоб стимулювати і мою ніжну і таку чутливу в ці хвилини горошинку, і все… Та йому теж було кайфово! Він стогнав і говорив: «Боже, що ти зі мною робиш…». Потім я дуже делікатно примусила його просто увійти мені в аннали, розумієш, про що я?.. Не всі це сприймають, а я так люблю… Клас, правда? Відчувала, що в нього нарешті має настати вивільнення, повне і глибоке. Я вчасно встигла зрозуміти, що він уже «дозрів», вивернулася і все упіймала! Його було так багато… аж здивувалася. А на смак — ананас! Що він таке їсть? Хі-хі-хі! Як він мені дякував за насолоду! Цілував, обіймав. Та за якісь хвилини вже знову був на мені! Уяви! І пестив, пестив груди і живіт. А коли ми через… скільки минуло? не знаю… вже просто лежали поруч, поклав свою руку просто туди й торкався пальчиком маленької пульсуючої кульки. Мені здалося, що я свідомість втрачаю, а він лагідно говорив, щоби я розслабилася і не боялася, і рухав пальцем по колу, вгору-вниз, дуже ніжно, потім наполегливо. Заплющила очі й просто вслухалася в себе. Це так приємно! І досі аж мурашки шкірою… Я тихо тремтіла, а згодом навіть сильний дрож мене охопив; напруга там стала неймовірною… Поклала руку поверх його руки й почала показувати потрібний темп, більш швидкий. Він спитав: «Сильніше?». А я вже й говорити не могла, лише кивнула. Далі він вже сам все робив. Як приємно, коли твій хлопець дарує тобі стільки задоволення! І він знову довів мене до вершини блаженства! Я хотіла кричати, та тільки стогнала, а він звільнив мене від напруги знову… і втретє! Тут я сама взяла і почала пестити губами і язиком його напруженого і натрудженого «друга»! І вже мій музикант стогнав від насолоди, і намагався водночас тримати мої груди і при цьому ще й повторював, що я дуже красива! А потім знову посадив мене зверху і почав шалено рухатися піді мною… Не повіриш, але ми все закінчили одночасно! І знаєш, що він мені сказав після цього, коли ми просто впали на ліжко, одне біля одного? «Я тебе люблю!». От!».

Мені стало смішно від цих відео-кінематографічних оповідей, які спровокувала Тетяна, а я уявив. Наскільки Танька могла б прибрехати й нафантазувати? І скільки сказати правди? Ці нескінченні оргазми за шість годин, на які вона справді натякала К’ярі при розмові-монолозі… Не знаю, не знаю… Не вірю в таких невтомних коханців… Але К’яра видалася мені дуже збудженою після гарячих шепотів Тетяни та споглядання її розпашілого обличчя. Добре, що гурт нарешті повернувся на сцену й кинув до зали шалений рок…

Вдома ми з моєю солодкою дівчинкою справді надолужили «згаяні» вечірні години. Потім ми лежали, притулившись одне до одного. К’яра тихо, ледь чутно сопіла носиком, як вміла лише вона.

— Навіщо тобі та цокотуха Танька? Містечкова Емануель… Підслухав її, вибачте на слові, провінційні вигадки, гарячкові натяки на сексуальні фантазії, ще й уявив цю досить-таки гладку Клеопатру зі своїм мачо, і мало не розреготався.

— Дарма ти так, — К’яра говорила серйозно. — Таня хоч і баламутка, але щира, без «подвійного дна». Декілька разів виручила мене…

— Наприклад?

— Скажімо, коли мій таточко ладен був вигнати мене на вулицю, бо йому з коханкою потрібно затишне гніздечко… Я жила у Тані, аж поки владнала ту ситуацію. Батько за коштовності й гроші покійної мами і, частково, за ба-бло його Ані (точніше, її батьків) купив собі нову квартиру, а хрущовку таки залишив мені… Низький йому уклін.

Помовчали. Не хотів більше розпитувати К’яру, а вона, звісно, не хотіла поринати в неприємні спогади. Цілував її волосся, вона лежала тихенько, а потім відсторонилася.

— Ти пам’ятаєш того вродливого, гарного хлопчика, барабанщика з гурту? — К’яра дивно поглядала на мене. — Він так артистично грав на своїх ударних…

— Тобі вже молодесенькі хлопці-музиканти подобаються? — намагався банально жартувати, щоб її розважити. — Пам’ятаю, як не дивно — породисте, натхненне обличчя, хвилясте волосся…

— О, то ти таки спостережливий, — К’яра любила трохи покепкувати з мене. — Сподобався він тобі?

— Що значить «сподобався»? Мені ти подобаєшся.

— Просто я подумала, що наш син, коли виросте, може стати таким… Талановитим і красивим…

— Син? — я отетерів. — Ти вагітна?!

— Чому ти так злякався? — вона спохмурніла. — Це не входить до твоїх планів? Ні, я не вагітна. Але хотіла б дитинку, сина… А ти?

— Ну… І я… — насправді ж не знав, що й сказати.

К’яра уважно дивилися мені у вічі, а я боявся, що вона побачить розгубленість такого собі мачо, міського супермена, «Сашка Бонда». Досі не думав про дітей. Мої думки були зосереджені на К’ярі, на роботі. Чому в бізнесі я міг прораховувати багатоходові комбінації, передбачати й уявляти хоч трохи віддалене майбутнє, а тут навіть і не подумав про закономірний хід речей? Про природні бажання молодої жінки? Думав і не міг собі пояснити.