– Ні. Просто не плодоносить. Тут раніше розстрільне поле було. Сюди ворогів народу звозили на ліквідацію. І, звичайно, про останнє бажання перед смертю запитували. А я охоронцем був, от я їх і навчив. Кажу, бажання має бути незвичайним, тоді дозволять його виконати. Кажу, попросіть дозволити вам перед смертю фруктове деревце посадити. Це ж не останню цигарку викурити або газету перед смертю прочитати. От вони мені тут сад і саджали. Конвойних я знав, так вони мені в ешелонах із ворогами й саджанці привозили. Отже тут кожне дерево руками видатного ворога народу посаджене. Цвітуть красиво, дихати важко – від запаху п'янієш, а от плодів немає. Нісенітниця якась…
– А село яке-небудь тут є? – з відчаєм запитав Харитонов.
– Навіщо село? Місто є. Недалеко. Отак прямо і ступай. Якраз сад до міста і виходить.
Харитонов подякував і пішов у вказаному напрямі.
– Зачекай! – зупинив його крик садівника.
Мандрівець обернувся.
– Ти запам'ятай! Якщо засудять, попроси деревце посадити! Не забудь!
Харитонов кивнув і пішов далі.
Позаду залишилася табличка: «Посадка 1951 року», а попереду з лінією горизонту зливалися рівні ряди садових дерев.
18
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бікфордів світ» автора Курков А.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „17“ на сторінці 3. Приємного читання.