TextBook – Сам лягай! Старшого сюди! – Юра відскочив від дула, що пахло змащувальним маслом і порохом, відступив назад на пару кроків, ризикуючи отримати кулю, але чомусь знав – ворог не вистрилить.
З боку блокпоста до них квапилися люди: вочевидь, комбриг і кілька солдатів без зброї. Комбриг махав руками:
– Все, все, не треба! Зараз поговоримо! Опусти пістолет, майоре!
Майор з полегшенням опустив ПМ. Юра і Андрій видихнули:
– Я, ми… – хотіли вони сказати щось підполковникові, який наближався, – ми… – але нічого вже не встигли промовити, бо були збиті з ніг і миттєво зв’язані десантниками.
– Переговори… – хрипів Юра. – Переговори, підполковнику! – але його заклик до правил честі зустріли гучним реготом.
– Ми з фашистами переговорів не ведемо! – заявив задоволений вдало проведеним захватом російський підполковник. – Ведіть цей гітлерюгенд до блокпоста. Одного тільки зрозуміти не можу – діди воювали, били ту нечисть, а ви тут, в Україні, таке витворяєте!
Андрія і Юру, особливо не панькаючись, відтягли на блокпост і кинули на землю. Підполковник став перед ними, широко розставивши ноги, і почав допит:
– Покажіть на карті, де сусіди? – артрозвідникам тицьнули під ніс карту.
Юра здивувався – карта була дуже детальною, у сто разів кращою, ніж у них.
– Не знаю. Ми тут нещодавно, навіть окопатися не встигли.
– Ага, ну гаразд. Це нам і без вас відомо. Ви дріт тягнули?
– Ні. Який дріт?
– Та гаразд, Гітаро, ми знаємо, що ви. Де він, покажи?
Юра махнув рукою градусів на тридцять північніше.
– Майоре, постріляйте туди. Шукати часу немає, – наказав підполковник, і доки продовжувався допит, 122-міліметрова гаубиця разів десять-дванадцять гепнула у вказаному напрямку.
Підполковник поставив ще кілька незначних питань, і Юра зрозумів, що росіянин володів оперативною обстановкою куди краще, ніж він сам. Підполковник перейшов до політінформації:
– Ми, – заявив він, – прийшли допомагати воювати проти вас, фашистів, своїм братам-слов’янам! Як твоє прізвище, лейтенант?
– Семенов.
– Б… у тебе ж російське прізвище, синку! Як же ти можеш проти православних людей воювати?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Іловайськ: розповіді про справжніх людей» автора Положій Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сімейна справа Семенових“ на сторінці 5. Приємного читання.