TextBook Юнак пішов до виходу, ніби показуючи дорогу. Огнеслава спершу рушила за ним, але потім затрималась, чекаючи, поки Вельф одягне свої прикраси.
Вони перезирнулися за спиною господаря печери, очима усміхнулись одне одному.
Уже біля брами Тровік сказав:
— Відійдіть подалі від гір. Щоб Пальчастий Шпиль здавався не більшим за долоню.
— Спробуємо, — за звичкою чаклун не прощався, а Огнеслава привітно всміхнулася й низько вклонилась, тримаючи руку на серці:
— Щасти тобі, великий Тровіку. Дякую за все.
Великий Тровік у відповідь мовчки схилив голову.
Вийшли за поріг, зашаруділо під ногами каміння.
У печері всі кроки здавалися беззвучними…
Ущелина потонула в мороці — була вже ніч.
Тровік не зачиняв брами, з якої лилося яскраве біле світло, і наче сам світився в цьому прозорому сяйві.
Наостанок Вельф ще раз повернув до нього свій гострий пташиний профіль:
— А ти не людина, Тровіку.
— Не людина, — спокійно погодився юнак. Він стояв посеред брами, поки Вельф і Огнеслава не зникли за кам'яним бескидом. Світлий усміх його прекрасних очей пом'якшував неприродно правильне обличчя і всю величаво-сріблясту постать.
23
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Якщо подолаєш прокляття» автора Горбань Світлана на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „22“ на сторінці 5. Приємного читання.