TextBook — Як це — час зупинився?! Він іде!
Огнеслава силувано усміхнулась, оглядаючи свою руку:
— Ти можеш це довести?
Орач кивнув головою:
— Запросто! Час іде, бо осінь змінює літо, а за нею приходить зима…
— Люди народжуються й помирають… — схвильовано додав Гайнелій.
— Саме так! — піднесено підхопив Диводан. — Сонце сходить і заходить, дерева ростуть, вода тече…
— Вода тече, а час — ні, — Віланда глянула на хлопців із мстивим задоволенням. — Рухається лише його частина, яка завше повертається у початкове положення.
— Але ж так і має бути?
— Час має рухатися по спіралі, виток за витком, підійматися вище й вище, як гадюка забирається на дерево, — Огнеславі набридло пояснювати, й вона замовкла.
— Я бачив, як лісовий полоз обкручувався навколо стовбура. Колись час рухався саме так?
— Він зараз рухається по спіралі в усьому світі, крім нашого закутка.
— Авілара?
— Авілара вже немає, на його місці розпростерся дикий степ.
— А є інші країни? Інші світи?
— Є. І багато.
— Де?
— За межею.
— Чому ж ми про них не знаємо?
— Бо туди майже неможливо потрапити.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Якщо подолаєш прокляття» автора Горбань Світлана на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12“ на сторінці 3. Приємного читання.