TextBook — Так от: нерідко частоти радіохвиль їхніх перетинаються, лугандонів з федерастами, федерастів з кадировцями, й тут немає нічого дивного, усі вже до цього звикли. То чому б не скористатися?
Він би охоче посперечався з красунею про військову честь і недопустимість підлих заходів, але пригадав, як часто федерасти переодягаються в наші мундири і провокують мирне населення; однак тут вона кивком підкликала хлопчину й тицьнула аркуш із текстом, де згори написано «Буян», а Мічурінові вручила папірця з позначкою «Карабас».
Чесно кажучи, його й раніше мучила ідея проповзти у ворожий тил, переодягтися на кадировця, зробити показовий наскок на лугандонів, підкинути якийсь речовий доказ, наприклад, чалму, а тоді змотатися та дивитися, як ті мстяться мусульманам за свою місцеву покривджену честь.
А чого? Була б непогана бойова провокація. Зробив же таку непогану Жора Хантер.
...Півдня пішло на репетиції, тут головне зімітувати не схожість голосу, а правдивість інтонації. Найбільше його подивувало, що матюки вдавалися з першого разу.
Нарешті було ввімкнено рації і в ефір полетіло:
Карабас:
— Шо там случілось, какого хєра?
Буян:
— Да тут коє-какіє ізмєнєнія, впредь нужно імєть в віду.
Карабас:
— Какіє-такіє?
Буян:
— Да вот решено утвердіть загрядотряди, панімаете.
Карабас:
— Во хєрня, а нахєр оні нам?
Буян:
— Да вот такое дело, что не нам, а, собственно, нашім друзьям кадировцам.
Карабас:
— Во, бля. А чєво ім?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «УКРИ » автора Жолдак Б.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „19“ на сторінці 3. Приємного читання.