Те саме сталося й з двома здивованими секретарями, яких хутко вклали в передпокої.
— Хто такіє? — підскочив Чума з-за свого командного столу, узрівши на порозі «цирковий» гурт.
— Прєданниє вам пріднєстровскіє вольниє казакі, — почув.
— Аткудава?
Подив його вгамувався незвичайно колоритною вдяганкою прибульців.
— Казаній раз’єзд прібил по согласованому прєдпісанію! — вигукнув Влад, долаючи акцент.
— По какому распісанію? — напружився той пригадати, бо їх надходило й усних, і письмових безліч, не розгребеш.
Проте «єсаул» уже розкрив обійми братнього привітання, але насправді лише аби одвести праву руку з нагайкою для удару.
Однак Чума був тренований і встиг поставити блок, але тут його професіоналізм і зрадив.
Якби бито, скажімо, бейсбольною битою, прикладом чи штиком — то це б спрацювало, але вдвоє складена нагайка згорнулася посередині, обійшовши застережливого ліктя й гухнула по потилиці, враз вибивши з пам’яті.
— Машину, братья, машину! — гурт «клоунів» вибіг, несучи на руках такого самого в довгому жупані, з-під насунутого на ніс башлика стирчали густі козацькі «вуса».
— Што такое? — звели ті зброю, однак казачки на те й оком не моргнули.
— Єсаул уміраєт, братья, — непідробним розпачем бринів Вітько, бігцем несучи до крайнього бусика Чуму й утираючи справжнісіньку сльозу, — перебрал, травонулся і вот — сердце!
— Давай, давай, родімиє, єщо спасьом! Братья! — гудів, виставляв наперед великого хреста батюшка.
— Гоні в больніцу! — верещав Влад.
— Помогітє занєсті!
І один охоронець допоміг. На свою голову.
З ним і з шофером впоралися вже за квартал, а далі погнали щодуху до вилісків, де й покинули нещасливого бусика, покотивши його з пагорба в один бік, а самі помчали в протилежний.
Коли поскидали весь костюмований маскарад, бігти не стало легше: Чума виявився важкий, вперто не хотів допомагати ногами.
Хоч як його й «просили» — дарма, отож бійці штиками спиляли стовбурець, прив’язали його, наче кабана, і, трясучи по черзі, помчали чагарями, мотляючи так, що бранець скоро почав мукати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «УКРИ » автора Жолдак Б.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12“ на сторінці 3. Приємного читання.