Розділ «Частина III Крах Аріхандруса Могутнього»

Наймудріші перешіптувалися, обговорюючи несподівані події. Вони сперечалися один з одним, висуваючи якісь пояснення, але жодна думка не була бездоганною. Гостроноса Сібелліна, старійшина загиблої Старої Омеги, нервувала більше за інших: вона втручалась у суперечки і робила сумні висновки. Її очі перелякано бігали, лице зашарілося, а тембр голосу став мало не істеричним.

Мовчав тільки Мудрий Пророк, Данелліна Абсолютна і Максімус Стриманий, який не відривав очей від велетенського голографічного глобуса, що поволі обертався у повітрі посеред зали.

— Маркус зник з континенту, — раптом прорізав своїм густим басом нервовий галас у залі Максімус. Запала мертва тиша. — Його ніде немає. Точка більше не з'являється.

Бабця Дана аж завмерла. Вона не відривала погляду від планети, яка у цей момент повернулася до неї своїм «темним боком», де усю поверхню поглинув Глобальний океан. І тут вона помітила, як посеред водного простору тьмяно замиготіла жовта зірочка. Данелліна Абсолютна полегшено зітхнула і, поправивши голос, видушила з себе:

— Він з'явився… На острові Аріхандруса… Це — кінець, — і вона закрила обличчя руками.

У залі запала в'язка тиша, яку насмілився перервати лише Пророк.

— Це лише початок кінця, моя Хранителько! Нам необхідно негайно об'єднати усі наші зусилля, — незвичайно швидко заговорив гном.

— Об'єднати зусилля?! Яким чином це допоможе Йому? — скептично вигукували старійшини.

Мудрий Пророк терпляче вислухав їх запитання, а коли вони вичерпалися, почав свою розповідь:

— Сьогодні опівночі я раптом зауважив, що засвітилася моя блакитна куля. Я підійшов ближче і побачив ось що, — він змахнув руками над глобусом, і той вмить засяяв жовтогарячим кольором по периметру усього континенту.

Найяскравіше горіло безліч великих точок — мегаполісів на континенті. Все виглядало так, ніби сонячні промені прорізалися великим пучком крізь важкі дощові хмари. А на Західній півкулі, у якій був Глобальний океан, полум'яно палахкотіла велика яскрава зірка на острові Аріхандруса.

Старійшин, які не розуміли, до чого веде Мудрий Пророк, заговорили усі разом:

— Це означає, що на усі наші міста одночасно нападуть теберди?

Гном ще раз окинув оком сяючий глобус. Здавалося, що це запитання посіяло у його душі зерно сумніву. Розмірковуючи, він повільно обійшов сферу, а тоді відповів:

— Я так не думаю… Придивіться уважніше! Адже видно, що енергетичне поле Зеленоводдя хоч і у бойовому стані, але є стабільне, без спалахів, як під час протистояння. Це — по-перше. А по-друге, тебердам було б вкрай невигідно захопити нас відразу і повністю, тому що ми для них — звичайне живлення, яке потрібне час від, часу, а не все до краю. Це виглядало б так, якби ми відразу спустошили усі свої запаси їжі, і що потім?

— Так-так! Мудрий Пророк має рацію! — почулися схвальні вигуки старійшин.

— Але часу на роздуми у нас, на жаль, немає зовсім, — дуже серйозно зауважив гном. — Якщо Маркус Великий вже ТАМ, все відбуватиметься дуже стрімко.

— Отже, план дій такий, — враз прийшла до тями Данелліна Абсолютна, — кожен з вас телепортується зараз у свій мегаполіс. За п'ятнадцять ударів гонга усі міста повинні бути у повній готовності до протистояння. Старійшинам об'єднаних міст, та й зрештою усім нам, необхідно докласти максимум зусиль. Ніяких запізнень і пояснень Рада не прийме! — суворо сказала Хранителька, хоча ніхто й не думав про таке. Усі добре розуміли, що це буде останнє Всесвітнє протистояння, і тут — або пан, або пропав. — Застосовуйте усі інструменти, включіть на граничну потужність Т-генератори. Це буде наш фінальний «концерт» для Аріхандруса. От і все! — Данелліна встала, вклонилася, склавши руки на грудях навхрест, і сказала: — І нехай нам допоможе Абсолют, якщо на це його воля!

Усі старійшини вмить телепортувалися. Хранителька і Мудрий Пророк залишилися удвох.

— А куди це щез Максімус? — здивувалася вона. — Чи ж він забув, хто є старійшиною Альфи?