Розділ «Частина четверта-2 В бананово-лимоннім Сінгапурі, співа і плаче океан…»

Ваші пальці пахнуть ладаном…

Закидали их елками, замесили их грязью

И пошли по домам – под шумок толковать,

Что пора положить бы конец безобразью,

Что и так уже скоро мы начнем голодать.

И никто не додумался просто стать на колени

И сказать этим мальчикам, что в бездарной стране

Даже светлые подвиги – это только ступени

В бесконечные пропасти к недоступной весне!

Я не знаю, зачем и кому это нужно,

Кто послал их на смерть недрожавшей рукой,

Только так беспощадно, так зло и ненужно

Опустили их в вечный покой.

Продекламував, стоячи посеред вагона (все ще між двома офіцерами-конвоїрами), продекламував, хоч менше всього в ту мить був схильний як до поезії взагалі, так і до її виконання перед публікою, дивлячись при цьому на головкома кримських військ Білої армії, наче питаючи його: ну, що ти ще забажаєш? Яку ще капость ти мені приготував? Викладай, не тягни кота за хвоста!

– И этот стих ты осмелился читать в семнадцатом году в Москве, захваченной большевичками, в присутствии их тайной полиции под названием чека? Ма-аладец! Смел, едрёна мать! А я смелых людей… это, как его, уважаю! Мне бы таких конный корпус – я бы отогнал красных от Крыма больше чем на пушечный выстрел!..

Забігав по вагону, був якийсь не в міру збуджений (вплив наркоти?), ляскав руками об поли, пересмикував плечима і чомусь раз по раз відкидав – наче смикався – голову на лівий бік… Нарешті зупинився, глянув на офіцерів під однією стіною, потім на таких же офіцерів під протилежною стіною вагона.

– Поблагодарим, га-аспада-а, га-аспадина Вертинского, а? Не слышу одобрения, га-аспада-а…

І перший зробив два слабенькі хлопки в долоні.

Офіцери під обома стінами мляво підтримали свого командуючого – їм, певно, тоді було не до Вертинського, як і взагалі, до поезії, бодай і патріотичної. (Вертинський загледів на столі перед головкомом розіслану карту – з боку Перекопу півострів густо оточили червоні прапорці.) Гм… Справи в білих були, здається, зовсім кепськими…

– Га-аспада-а офицеры, прашу к столу – после поэзии продолжим заниматься нашей прозой.

Один з офіцерів, які стояли обіч Вертинського, зробив крок вперед.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ваші пальці пахнуть ладаном…» автора Чемерес В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта-2 В бананово-лимоннім Сінгапурі, співа і плаче океан…“ на сторінці 23. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Трагедії часто починаються з пророцтв і зловісних призвісток

  • Частина перша Рік 1915-й Санітар-доброволець 68-го санітарного поїзда, що курсував між передовою і Москвою

  • Частина перша-2 Київ – моя перша й остання любов Мій дорогий, мій любий Київ

  • Частина перша-3 Королева його вітає… Нарешті й він спізнав щастя – успіх, успіх!. Бурлюк, Маяковський та інші футуристи

  • Частина друга Під зорями Аргентини?… Та ні ж бо – «полтавська галушка»

  • Частина друга-2 І прийшло двадцяте сторіччя І було наказано «учинять стрельбу из пушек или из ружей, пускать ракеты, по ночам зажигать огни из хвороста или соломы»

  • Частина друга-3 І на випускному вечорі вона познайомилася з Володимиром Холодним А потім почалася війна, і треба було йти добувати для Росії чиїсь там Дарданелли, що невідомо для чого були потрібні самій Росії «Кана-аре-ечка жалобно поет…»

  • Частина третя «Успех исключительно оглушительный, в стиле недавних взрывов…» «И глаза ее, огромные, бездонные, с длинными ресницами, так хорошо знакомые нам по кинофильмам с ней, расширяются в испуге…» І вся Росія була у неї закохана…

  • Частина третя-2 «Її владно покликав обов’язок патріотки і дружини російського офіцера-героя» І вирве чоловіка з того світу «Російський П’єро» І популярність його була хоча й скандальна, але ж така оглушлива!.

  • Частина третя-3 «…І жагуча експресія в очах Віри Холодної» Або я, або кіно. Третього не дано…

  • Частина четверта Є місто, яке я бачу вві сні

  • Частина четверта-2 В бананово-лимоннім Сінгапурі, співа і плаче океан…
  • Частина четверта-3 «Новодевичье кладбище… Часы приема…»

  • Частина четверта-4 …Ти заговориш, коли вже мене не буде

  • Замість післямови Кінематографу більше ста років?… Це так, але він… Він тільки-но починається…

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи