Розділ «Частина четверта-3 «Новодевичье кладбище… Часы приема…»»

Ваші пальці пахнуть ладаном…

«Новодевичье кладбище… Часы приема…»

«В лето 1524 г. Князь Великий Василий Иванович воздвиже сию пречистую обитель, в ней же храм Пречистой Богородицы Смоленские и собра инокинь девического чину множество, им же бысть начальница благоверная и благочинная сия схимонахиня Елена Семеновна дочь, зовомая Девочкина и в сей обители преставися с миром в лето 1548…»

Так у Москві започаткувався Новодівичий монастир – сьогодні однойменний меморіал, що знаходиться в південно-західній частині Москви, в Лужниках (Хамовницький вал, д. 50), неподалік станції метро «Спортивна».

На вході, на цегляній стіні, скромна табличка:

«НОВОДЕВИЧЬЕ КЛАДБИЩЕ

ЧАСЫ ПРИЕМА…»

І неясно, кого ж тут приймають у визначені години: покійників чи живих відвідувачів…

Року 1524 московський князь Василій III на честь приєднання Смоленська до руських земель і заснував у Лужниках Новодівичий монастир.

Олена Дєвочкіна в старовинних письмових святцях прирівняна до московських святих… З часом у монастирі почали ховати представників феодальної знаті та осіб духовного звання, а пізніше й осіб іншого стану.

У Вітчизняну війну 1812 року, залишаючи Москву, французи вирішили підірвати Новодівичий монастир. Вже привезли й розставили в потрібних місцях бочки з порохом, підвели до них ґноти. Залишаючи монастир, французи підпалили ґноти і спішно подалися геть, аби встигнути до страшного вибуху відійти подалі, на безпечну відстань. Вже чи не секунди залишалися до грандіозного вибуху, коли скарбниця монастиря Сарра з кількома послушницями залили водою ґноти, що вже догоріли до пороху, та підлогу, що вже горіла в деяких келіях. На згадку про врятування від вибуху в трапезній Успенської церкви був влаштований особливий приділ (прибудова) і заснований подячний щорічний хресний хід. Біля Успенського собору знаходиться й могила скарбниці Сарри Миколаївни, мужньої жінки, яка відійшла в інший світ на 75 році свого життя в березні 1840 року.

Із поховань ХIX століття на території монастиря збереглися могили учасників Вітчизняної війни 1812 року, декабристів, учених, літераторів, державних і військових діячів. Серед них і Денис Давидов – один з найвідоміших героїв часів війни з Наполеоном.

До кінця ХІХ століття територія монастирського некрополя практично вже вся була зайнята, а тому у 1898 році була освячена земля за межами південної стіни монастиря, і почалися роботи по розширенню некрополя. Так виникло Новодівиче кладовище – його ще називають Старим Новодівичим кладовищем. Невдовзі воно було обнесене стіною. У 1949 році територія була розширена на південь – утворилося Нове Новодівиче кладовище, сучасна площа якого 7 га. В стінах Нового кладовища розмістився колумбарій для поховання урн з прахом покійних.

У 1919 році Радянська влада віддала керівництво кладовищем Хамовницькій райраді – тоді на кладовищі ховали простих москвичів. Але з 1927 року вийшла постанова ВЦВК: «Новодівиче кладовище виділено для поховання осіб з громадським становищем». Там поховано багато істориків та історичних романістів, серед них троє Соловйових, а під балдахіном-навісом – могила М. Загоскіна, учасника війни з Наполеоном, автора романів «Юрий Милославский, или Русские в 1612 году», «Рославлев, или Русские в 1812 году», «Искуситель», «Тоска по Родине» та інших.

У глибині Старого кладовища знайшов спокій І. Лажечников – теж учасник війни з Наполеоном, письменник. На його могилі під образом Спаса прибита металева дощечка з написом, що тут похований «…русский Вальтер Скотт, из-под пера которого вышли знаменитые романы «Ледяной дом», «Последний Новик», «Басурман».

У 1881 році було поховано О. Ф. Писемського. Йому поставили пам’ятник із сірого граніту зі словами «В руце Твои, Господи, предаю духъ мой…», але з часом могила запустіла – монахині і кладовищенські сторожі не пригадують, щоб до нього та його дружини хто-небудь приходив. І тільки птахи любили сідати на пам’ятнику творця «Горькой судьбины», «Тысячи душ» та інших романів.

У 1930-х роках за часів чи не осатанілої руйнації монастирських некрополів, могили багатьох великих росіян були знищені. Щоправда, через чотири роки монастир на правах філіалу увійшов до складу Державного історичного музею. І тоді кладовище реконструювали. З багатьох ліквідованих кладовищ на Новодівиче перенесли останки і пам’ятники відомих воєначальників та видатних діячів науки і культури. Серед них – М. Гоголь, А. Чехов, С. Аксаков, О. Хомяков, І. Левітан, Третьякови, М. Єрмолова, В. Хлєбников та інші.

На нове місце була перенесена і могила декабриста Муравйова-Апостола. Там само перепохований поет А. Плещеєв – біля могили своєї дружини, з ім’ям якої пов’язані його кращі ліричні твори.

На Новодівичому покояться – поети М. Ісаковський, О. Твардовський; письменники О. Купрін, В. Іванов, О. Н. Толстой, В. Шукшин, а також артисти, кінооператори, драматург М. Погодін, художники В. Сєров, О. Дейнека, І. Грабар, скульптори С. Коненков, В. Мухіна, письменник і кіносценарист М. Семенов, скрипаль і диригент Д. Ойстрах, актор і співак М. Бернес, композитори І. Дунаєвський, А. Островський і багато інших, чиї імена складають гордість і славу російської культури.

Новодівичий цвинтар є і своєрідним мартирологом сталінської тиранії. Тут покояться сотні осіб, які були у свій час в’язнями тюрем чи таборів. Серед них – головний маршал артилерії О. Новиков, нарком авіації Шакурін, академіки А. Туполєв, В. Глушко, Д. Ландау, Л. Берг, М. Майський; артисти Лідія Русланова та О. Дикий, поети М. Заболоцький, Я. Смеляков… На багатьох надгробках є написи на згадку про розстріляних і погублених страшним ГУЛАГом…

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ваші пальці пахнуть ладаном…» автора Чемерес В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта-3 «Новодевичье кладбище… Часы приема…»“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Трагедії часто починаються з пророцтв і зловісних призвісток

  • Частина перша Рік 1915-й Санітар-доброволець 68-го санітарного поїзда, що курсував між передовою і Москвою

  • Частина перша-2 Київ – моя перша й остання любов Мій дорогий, мій любий Київ

  • Частина перша-3 Королева його вітає… Нарешті й він спізнав щастя – успіх, успіх!. Бурлюк, Маяковський та інші футуристи

  • Частина друга Під зорями Аргентини?… Та ні ж бо – «полтавська галушка»

  • Частина друга-2 І прийшло двадцяте сторіччя І було наказано «учинять стрельбу из пушек или из ружей, пускать ракеты, по ночам зажигать огни из хвороста или соломы»

  • Частина друга-3 І на випускному вечорі вона познайомилася з Володимиром Холодним А потім почалася війна, і треба було йти добувати для Росії чиїсь там Дарданелли, що невідомо для чого були потрібні самій Росії «Кана-аре-ечка жалобно поет…»

  • Частина третя «Успех исключительно оглушительный, в стиле недавних взрывов…» «И глаза ее, огромные, бездонные, с длинными ресницами, так хорошо знакомые нам по кинофильмам с ней, расширяются в испуге…» І вся Росія була у неї закохана…

  • Частина третя-2 «Її владно покликав обов’язок патріотки і дружини російського офіцера-героя» І вирве чоловіка з того світу «Російський П’єро» І популярність його була хоча й скандальна, але ж така оглушлива!.

  • Частина третя-3 «…І жагуча експресія в очах Віри Холодної» Або я, або кіно. Третього не дано…

  • Частина четверта Є місто, яке я бачу вві сні

  • Частина четверта-2 В бананово-лимоннім Сінгапурі, співа і плаче океан…

  • Частина четверта-3 «Новодевичье кладбище… Часы приема…»
  • Частина четверта-4 …Ти заговориш, коли вже мене не буде

  • Замість післямови Кінематографу більше ста років?… Це так, але він… Він тільки-но починається…

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи