— Зрештою, Смоленську фортецю можна взяти, — раптом озвався Олександр Гонсевський, чим дуже здивував не тільки Жолкевського. — Для цього достатньо декілька сотень піших і кінних. Не думаю, що це такий вже твердий горішок.
Більшість присутніх — і Стадницький, і Сапіга, не кажучи вже про Потоцького — закивали головами. Гетьман Жолкевський залишився у меншості.
— Що ж, вирішено наступати через Смоленськ, — подав голос Сигізмунд. — Я думаю, ніхто не буде заперечувати, щоб військо Речі Посполитої очолив вельможний пан гетьман Жолкевський.
Від почутого присутні затамували подих. Враженим виявився не лише сам гетьман, але й староста Брацлавський. Ян Потоцький від несподіванки відкрив було рота, неначе намагався заперечити королю, але вчасно спохопився і лише на знак покірності схилив голову.
Жолкевський підвівся.
— Я сподіваюся, що пани вельможі зроблять усе, щоб допомогти вельможному панові у його нелегкій роботі, — продовжував король. — Зараз я прошу, щоб ви повернулися до своїх воєводств і були готові вирушити в похід не пізніше Іллі. Як слушно висловився пан гетьман, час підпирає, і було б злочином далі відтягувати наш виступ.
6
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поміж двох орлів» автора Лущик П.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5“ на сторінці 5. Приємного читання.