— Так, Вдовка, але назва не має значення: на ній однаково не написано, як вона називається. Ваше завдання — не дати ворогу зайти в тил гусарам пана Струся.
— Зрозуміло, — відповів князь Ян Порицький.
— Добре! Пане Казановський! Ви те саме робите на правому крилі пана Зборовського. Там також протікає річка, і я не знаю її назви.
— Гжать!
Це знову прохопився Неведоровський.
— Зробимо! — підтвердив Ян Казановський.
— До вас пізніше приєднається Станіслав Дуниковський, а до Порицького — Пясковський із гайдуками. Там же поставите фальконети.
— Люди стомлені, — обережно нагадав Микола Струсь. — Їм хоча би годину перепочити.
— Я розумію, що ви бережете своїх людей, пане старосто! — відповів Жолкевський. — Але прошу взяти до уваги, що неприятеля вп’ятеро більше, вони стоять за гатями і вдень отримають платню, яка підсилить їхнє бажання воювати.
Станіслав Жолкевський замовк. Він подивився вперед, де над лісом вже вгадувалися освітлені сонцем найвищі вершечки дерев.
— Нехай допоможе нам Бог! — сказав він і перехрестився.
Тим часом вістуни попередили, що голова колони полишила ліс.
На них за довгими гатями, що межували з небагатьма проходами, вже чекало об’єднане військо князя Дмитра Шуйського.
15
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поміж двох орлів» автора Лущик П.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „14“ на сторінці 4. Приємного читання.