Розділ «ЯВА XVI»

Пузир, лiкар, Золотницький, Феноген i Урядник.

Пузир (до урядника). Чули, певно, про бунт в Мануйлiвцi?

Урядник. Чув зараз.

Пузир. Прошу вас, берiть людей звiдцiля i їдьте, будь ласка, в Мануйлiвку зараз. Губернаторовi i iсправниковi посилаю телеграму.

Урядник. Мануйлiвка не мого участка. Крiм того, я маю друге важне порученiє. По дiлу злосного банкрота Михайлова слiдователь постановив сьогодня привести вас для допроса як обвиняемого в сокритiї дванадцяти тисяч овець. Получiть повiстку. (Подає.)

Пузир. Сокритiє?! Яке сокритiє?

Урядник. Не знаю.

Пузир. Я приняв вiвцi вiд Петьки Михайлова на випас!

Урядник. Не знаю.

Пузир (витирає пiт). Я вам кажу! У мене свiдки єсть.

Урядник. Предписано вручить повiстку i сьогодня привести для допроса як обвиняемого…

Пузир. Як привести?!

Урядник. Пiд караулом.

Пузир (пiднiмається). Пiд караулом?!! Що ж це? (Опускається в крiсло.) Свiт перевертається, послiднi часи наступили. (До всiх з одчаєм.) А? А? На випас дав дванадцять тисяч овець, а слiдователевi показав, що я переховую його вiвцi!.. Ах ти iдол, ах ти прахвост.

Золотницький. Та у тебе ж свiдки, певно, єсть?

Пузир. Аякже! Ах ти, iдол! Феноген, чуєш? Ти ж свiдок?

Феноген. Своїми вухами чув, своїми очима бачив i знаю… Я присягну, що на випас.

Пузир (нервово часами витирає пiт). Чуєте? Он якi люде понаставали: прахвости iз прахвостiв, анафеми iз анафем! Обмане, обiкраде, зарiже, ограбить, чортовi душу продасть - аби грошi! Нi сорому, нi честi!.. Чи чувано коли про такi дiла? Голяк мастi Петька Михайлов, не маючи нi шеляга в кишенi, умудряється брать грошi в банках, без грошей бере товари на фабриках, скрiзь позичає, i всi дають! Багатiє не по дням, а по часам, тисячi бiдолаг несуть йому грошi, як у банк, на проценти, а потiм раптом шарах: банкрот! I такий злодiй мошеник, грабитель тягне за собою в тюрму чесного, нi в чiм не винуватого хазяїна! Iдольське… Прокляте дiло!

Золотницький. На тобi лиця нема, iди приляж, ми дiло обмiркуємо.