TextBook Феноген i Пузир.
Пузир. Погано… Чув?!
Феноген. Чув.
Пузир. Так i ти чув? Вiд кого?
Феноген. Та що ви, бог з вами! При менi говорила женщина, та щоб не чув - хiба я глухий?!
Пузир. Нi, бач, я подумав, що ти вiд кого другого чув. А як ти думаєш: чи це правда, чи тiлько поголоска?
Феноген. Менi здається, що це з заздрощiв мелють язиками. Петро Тимофiєвич багатiє не'по дням, а по часам, люде заздрять i плещуть!
Пузир. А звiдкiля б же вона взяла?
Феноген. З базарю… Чого тiльки на базарi не плещуть… (Глянув у вiкно.) О, пан Золотницький!
Пузир. Петро Петрович! От спасибi йому, це велика честь для мене!
Феноген. Аз ним той, як би його… учитель гiмназiї - Калинович.
Пузир. Iз Петром Петровичем в однiм екiпажi?
Феноген. Еге.
Пузир. От вже за це я не вхвалив Петра Петровича: колись там, ще студентом, каже, Калинович дiтей у нього учив, а тепер возиться з ним, як приятель! 1 чого тому Калиновичевi вiд мене треба? Увадився до нас, як свиня в моркву.
Феноген. Глядiть, чи не до Сонi!
Пузир. Отакої! Де ж таке? Рiвнялась свиня до коня, та шерсть не така. Вони пройдуть в гостину, там їх Соня прийме, а ти клич економiв - нехай iдуть сюди.
Феноген вийшов.
ЯВА V
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА IV“ на сторінці 1. Приємного читання.