TextBook Феноген, Куртц, Золотницький i лiкар, а потiм Соня, Марiя Iвановна ведуть Пузиря.
Золотницький. А?! Смерть за плечима, а вiн плаче, що його не пускають подивитись на овець.
Лiкар. Воюющий мечем од меча гибнеть. Хазяйство - його меч, вiд нього й смерть. Так мусить буть, i не варт сперечатись!
Соня, Марiя Iвановна ведуть Пузиря.
Пузир. Бог з вами, що ви собi вигадали: лежи, коли вiвцi пригнали? Я не смертельний.
Золотницький (до лiкаря). Ходiм до Калиновича, вiн там скучає.
Хочуть iти.
Пузир. Петро Петрович! Хiба вас не кортить подивиться на овець?
Золотницький. Я зараз прийду.
Виходять з лiкарем.
Пузир. Здоровi були, Карло Карлович!
Куртц. Етi - я здоров, ошiнь здоров. Спасибi! А ви, етi - нєт… етi - пльохо.
Пузир. Пройде! Iдiть до гостей! Соню, попроси Петра Петровича!..
Соня i Марiя Iвановна вийшли.
Багато купили?
Куртц. Етi - восiмсот.
Пузир. Вiсiмсот? Тiлько? Чого ж так мало?
Куртц. Я, етi, не можiт покупал. Ярмарка, етi - да, село, етi - нєт. Дома, етi, мушiк продал, руб десят овса, а етi, берьот овса! Мушiк берьот руб десят, плачiт, жена - плачiт, детi - плачiт.
Пузир. Як, по рублю десять? Феноген купив - руб, а Чобот он купив - сiмдесят п'ять копiйок.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА XIII“ на сторінці 1. Приємного читання.