TextBook Феноген, потiм Пузир i кравчиха.
Феноген (один). Гарно почався день: п'ять рубликiв вже маю.
Входе Пузир.
Пузир. Нiкого ще не було?
Феноген. Економи ждуть в конторi; а тут у нас сидить Павлiна з города, знаєте?
Пузир. Знаю. Чого їй треба? Це вже хоче покористуватись iменинами i здерти що-небудь. Терпiть не можу цiєї бiдноти. Як побачу старця, то, здається, тiкав би вiд нього скiлько сили.
Феноген. Щось принесла, не дає й глянуть, каже - подарунок.
Пузир. Клич!
Феноген (у дверi). Заходьте, Павлина.
Входе Павлина, з пакунком, закутаним у бiлу простиню.
Павлина (кланяється). З iменинами! Дай боже много лiт жить та багатiть.
Пузир. Спасибi. А це iцо?
Павлина. (розгортає). Вещ княжеська! Ночей недосипала, два мiсяцi удвох з дочкою працювали. Приймiть вiд бiдної вдови i не оставте своєю милостю.
Пузир. Що ж там таке, показуй мерщiй!
Павлина (показує). Богом присягаю, що нi у кого такого халата немає, - заказний.
Феноген. Ай халат, оце халат, так-так! У такiм халатi можна i на засiданiє в земський банк. Гляньте: буряки! I овечки!..
Пузир (розглядає). Скiлько ж ти за нього хочеш?
Павлина. Бархат лiонський, шовк як луб, а робота! Два мiсяцi трудились удвох!
Пузир. Ну, годi вже хвалить, товар видко, кажи, скiлько?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хазяїн» автора Карпенко-Карий Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯВА III“ на сторінці 1. Приємного читання.